|
Люк (Зав'яловський район)
Люк (рос. Люк) — село в Зав'яловському районі Удмуртії, Росія. Знаходиться на обох берегах річки Люк, правої притоки Іжа, посеред лісу. В межах села на річці створено ставок. До Іжевська збудована окрема автодорога, яка зв'язує село із столицею. Назва села походить від назви річки і означає з удмуртської мови — купа, груда. НаселенняНаселення — 1173 особи (2010[1]; 1073 в 2002[2]). Національний склад станом на 2002 рік:
ІсторіяДо революції село входило до складу Сарапульського повіту Вятської губернії. В 1850 році в селі була відкрита дерев'яна церква Святих апостолів Петра й Павла та парафія, через що село називалось Петропавловським. За даними 10-ї ревізії 1859 року село мало 39 дворів, де проживало 386 осіб, працювало 2 млини та 7 кузень[3]. В 1863 році церква перебудовується, а в 1912 році будується кам'яна. В 1920 році село увійшло до складу новоствореної Вотської АО, воно було центром Люцької волості Іжевського повіту. Була утворена також і Люцька сільська рада. В 1924 році волость приєднується до Совєтської волості. В 1929 році волосна система ліквідовується, лишаються лише сільради, і Люцька сільрада увійшла в склад Іжевського району. В 1960 році постановою Радміну РРФСР кам'яна церква Петра й Павла була закрита. З 1965 року сільрада входить в склад Зав'яловського району[4]. В 1979 році церква була віднесена до списку об'єктів культурної спадщини регіонального значення[5]. В 1990-их роках храм передається парафії і він був відновлений як церква Положення риз Божої Матері[6]. ЕкономікаГоловними підприємствами села є СПК «Урал», перетворене з однойменного колгоспу. Із закладів соціальної сфери працюють середня школа, дитячий садок, культурний комплекс, ФАП та клуб. Урбаноніми[7]
Відомі людиВ селі народився Зеленін Дмитро Костянтинович — радянський етнограф, діалектолог і фольклорист, член-кореспондент АН СРСР. Ось як він описував своє рідне село:
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
