Людиноподібні

Людиноподібні
Час існування: міоцен—голоцен

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Примати (Primates)
Підряд:	Сухоносі (Haplorrhini)
Парворяд:	Вузьконосі (Catarrhini)
Надродина:	Людиноподібні (Hominoidea) Gray, 1825

Родини

Гібонові (Hylobatidae)
Гомініди (Hominidae)
†Afropithecidae
†Dendropithecidae
†Pliopithecidae
†Proconsulidae

Посилання

Вікісховище:	Hominoidea
EOL:	4529848
ITIS:	943782
NCBI:	314295
Fossilworks:	40883

Людиноподі́бні мавпи^[1], гоміноїди або антропоїди (лат. Hominoidea або Anthropomorphidae) — надродина вузьконосих мавп (Catarrhini) ряду приматів. Включає дві сучасні родини: людинових (Hominidae) та гібонових (Hylobatidae). Батьківщиною гомінідів (крім людини) є тропічна Африка, а гібонових — Південна й Південно-Східна Азія. Довжина тіла л. м. від 45 см (гібон) до 2 м (горила), маса відповідно від 5 до 300 кг^[1]. Тіло здебільшого кремезне, масивне; передні кінцівки довші від задніх; перший палець протиставлений іншим; на всіх пальцях є нігті; голова округла; головний мозок добре розвинений, має складну будову^[1].

Систематичне положення

Згідно з останніми антропологічними даними й сучасною теорією походження видів, всі мавпи Старого Світу (тобто парвряд вузьконосі = Catarrhini) діляться на дві надродини, які різняться за низкою анатомічних ознак:

надродина мавпуваті, або мавповиді (Cercopithecoidea)
надродина людинуваті, або людиноподібні (Hominoidea).

Ключові відмінності від інших приматів

Людиноподібним властивий специфічний тільки для них спосіб пересування по деревах: замість бігу по гілках на всіх чотирьох кінцівках вони пересуваються переважно на руках, під гілками. Такий спосіб пересування називається брахіацією. Пристосування до нього викликало ряд анатомічних змін: гнучкіші і довші руки, рухливий плечовий суглоб, сплощенну в передньо-задньому напрямі грудну клітку. Всі людиноподібні мають схожу побудову зубів і більший, в порівнянні з іншими приматами, головний мозок.

Класифікація

В минулому виділяли три родини людиноподібних: гібонові, понгіди (орангутани, горили і шимпанзе) і гомініди (людина і його пращури).

Сучасні біохімічні дослідження показують, що це ділення необґрунтовано, оскільки спорідненість людини і понгід дуже близька. Тому понгід тепер включають до складу родини гомініди.

Поділ на родини, підродини й роди

Класифікація надродини в обсязі сучасної фауни має такий вигляд:

родина гібонові (Hylobatidae): 20 видів
- рід Гібон, Hylobates: 8 видів
- рід Hoolock: 4 види
- рід Nomascus: 7 видів
- рід Symphalangus: 1 вид
родина людинові (Hominidae): 8 видів
- підродина Ponginae
  - рід Орангутан, Pongo: 3 види
- підродина Homininae
  - рід Горила, Gorilla: 2 види
  - рід Шимпанзе, Pan: 2 види
  - рід Людина, Homo: 1 вид — Людина розумна

Найвідоміші представники

сучасні (окрім людини): шимпанзе, бонобо, горила, орангутан, гібон
вимерлі: анойяпітек, пропліопітек, парапітек, австралопітек, гігантопітек.

Еволюція

Олдувайська ущелина на півночі Танзанії знаменита знахідками викопних останків найдавніших людей на Землі. У 1959 р. археолог Мері Лікі, вигулюючи своїх собак, випадково помітила в землі скам'янілий череп. Разом зі своїм чоловіком, відомим археологом Луїсом Лікі, вони провели на цьому місці розкопки, а палеонтропологи визначили вік черепа — бл. 2 млн років. Він належав істоті, яка, поза сумнівом, була попередником людини. Це були останки одного з найдавніших представників австралопітеків. Цей череп більше відомий під назвою Лускунчик, оскільки у нього дуже могутні щелепи.

Ще давніші знахідки виявлені в 1974 р. у пустелі Афар (Ефіопія), де в процесі розкопок знайдено сотні скам'янілих фрагментів кісток, що належали скелету жіночої особини, яку назвали Люсі. Люсі — представниця іншої групи істот, споріднених з людиною, які жили бл. 3 млн років тому. Це австралопітек афарський (Australopithecus afarensis). Судячи з будови кісток ніг, Люсі ходила на двох коротких, ледь зігнутих ногах. Вивчення останків її скелета показало, що їй було менше ніж 20 років, вона була граціозною і мала зріст бл. 1,1 м.