Луїджі Іоріні
Луїджі Іорі́ні (Йорі́ні) (нар. 6 липня 1817, Мілан — пом. 25 жовтня 1911, Одеса) — італійський скульптор та педагог; член Товариства південноросійських художників з 1894 року; голова Італійського благодійного товариства в Одесі. ЖиттєписНародився 6 липня 1817 року[1] в місті Мілані (нині Італія). 1835 року закінчив Міланську академію митецтв, де був учнем Лоренцо Бартоліні. Працював у ній професором. З 1867 року, на запрошеня голови Товариства витончених мистецтв Франца Моранді приїхав до Одеси[1]. Від 1869 року викладав в Одеському художньому училищі та в Школі креслення і малювання при Товаристві витончених мистецтв в елементарному класі орнаментів та в класі ліплення та скульптури[1]. Сере учнів Натан Альтман, Ісак Бродський, Давид Бурлюк, Михайло Врубель, Борис Едуардс, Василь Кандинський, Соломон Кишинівський, Киріак Костанді, Леонід Пастернак. Жив в Одесі в будинку на вулиці Преображенській, № 12. Помер в Одесі 12 [25] жовтня 1911 року. Похований в Одесі на Другому християнському цвинтарі. У 1930-ті роки з підніжжя мармурового хреста на могилі скульптора вандалами було збито барельєф, який зображував Луїджі Іоріні в оточенні його учнів[1]. ТворчістьУ стилі італійського класицизму створював статуї, скульптури. Серед робіт:
Брав участь у мистецьких виставках з кінця XIX століття. Персональна посмертна виставка відбулася в Одесі у 1997 році. ВідзнакиНа портреті Луїджі Іоріні, що зберігається в одному з музеїв Одеси, на сюртуку скульптора зображені нагороди:
Вшанування
Примітки
Література
|