uk %D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%81 %D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81 %D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

	Едуардс Борис Васильович
	;
Ім'я при народженні	Едуардс Борис Васильович
Народився	8 червня 1860; Одеса
Помер	12 лютого 1924 (63 роки); Мальта
Національність	росіянин/українець англійського походження
Громадянство	СРСР
Жанр	скульптура
Навчання	Одеське художнє училище, Петербурзька академія мистецтв
Напрямок	реалізм
Роки творчості	1881—1923
Працював у містах	Одеса, Харків
Основні роботи	монументи державним і військовим діячам, літераторам

Борис Васильович Едуардс (Едвардс; рос. Эдуардс Борис Васильевич; 15 травня (27 травня) 1860(18600527), Одеса — 12 лютого 1924, Мальта) — український і російський скульптор.

Життєпис

Народився в 1860 в Одесі в родині англійського комерсанта.

У 1876-1881 навчався в Одеській рисувальній школі у професора міланської Академії мистецтв Луїджі Іоріні. За роки навчання отримав 4 заохочувальні медалі.

У 1881-1883 навчався у Петербурзькій академії мистецтв (залишив навчання за станом здоров'я), з 1915 — її академік.

Один із засновників Товариства південноросійських художників.

У 1888 році за роботи представлені на щорічній виставці Петербурзької Академії мистецтв Едуардс отримав від Академії звання класного художника 3-го ступеня. Свої ранні скульптури Едуардс виконував в гіпсі і глині. Пізніше втілював їх у мармурі.

У 1919 емігрував. Помер у 1924 на Мальті.

Твори скульптора

Жанрові композиції «Катерина» (1885), «Життя невеселе» (1887—99), «Неждані вісті» (1887), портрети Н. Кондакова і Л. Пастера (1887)
В експозиції Одеського художнього музею представлені: «Шурка» (мармур, 1896), «Христос і грішниця» (мармур, 1899), «Втіха» і «Сплячий старий» (мармур, кінець 1890-х), «Приємні підношення» (2 варіанти: в бронзі і в з'єднанні бронзи і мармуру, кінець 1890-х), Олександр Суворов (варіант виливки з бронзи пам'ятника в Очакові, 1903)
Скульптура «Ерот і Психея» (мармур) в «Пале-Роялі», Одеса (копія з оригіналу, виготовленого у ІІ ст. до н. е. у Греції)
Пам'ятник О. С. Пушкіну у Харкові, проєкт: ? р., відкриття: 1904 р.
Пам'ятник М. В. Гоголю у Харкові, проєкт: 1904 р. Відкриття, 1909 р.
Пам'ятник Олександру Суворову (1907) в Очакові (поруч з Очаківським військово-історичним музеєм).

Виставки

1885 (Одеса) — персональна виставка в Малому біржовому залі (пізніше — будівля міської Думи). Це була перша в історії Одеси виставка скульптури
1887 (Одеса) — персональна виставка в будівлі Англійського клубу
1899 (Одеса) — ретроспектива, присвячена 15-річчю його творчої діяльності, відбулася в саду на Приморському бульварі
1900 (Париж) — Всесвітня виставка
1918 (Одеса) — персональна виставка в будівлі Одеського художнього училища

Пам'ятники

Назва	Дата встановлення	Розташування	Джерело
Пам'ятник Олександру Полю	1891	Кривий Ріг біля Гданцівського чавуноливарного заводу
Пам'ятник Віктору Григоровичу	1892	Єлисаветград
Пам'ятник Ерасту Андрієвському	1898	Одеса Клінічний санаторій імені Пирогова («Куяльник»)
Пам'ятник Петру І	1903	Таганрог
Пам'ятник Олександрові Пушкіну Об'єкт культурної спадщини національного значення (пам'ятка монументального мистецтва), охоронний номер 200010-Н. Демонтований у 2022 році.	1904	Харків	^[1]^[2]
Пам'ятник Миколі Гоголю Об'єкт культурної спадщини національного значення (пам'ятка монументального мистецтва), охоронний номер 200013-Н	1909	Харків	^[1]
Пам'ятник Олександру Суворову	1903—1907	Очаків
Пам'ятник Олександру Суворову (копію встановлено в Тульчині у 1954 році)	1911—13 26 серпня 1945 (встановлено)	Ізмаїл проспект Незалежності (поблизу Свято-Покровського собору)	^[3]
Військово-історичний музей Чорноморського флоту		Севастополь
Пам'ятник Катерині II		Краснодар