1897 року виконав конкурсну роботу «Розповідь моряка». Після закінчення Академії мистецтв вирушив до Парижа — ознайомлювався з творами мистецтва.
Починаючи 1899 роком брав участь у художніх виставках, 1934-го відбулася персональна в Одесі.
З 1901 року жив та працював в Одесі, штатний викладач малярства та малюнка в Одеському художньому училищі Товариства красних мистецтв, після 1917 року — в Одеському художньому інституті.
Крайнєв приділяє значну увагу портретові. Одна з найкращих його робіт — «Портрет академіка Кондакова» — широко написана, в ній передані вольовий рух і повний думки погляд. Найбільш вдалими є акварельні портрети Крайнєва. Тут художник виявляє себе видатним майстром. Портрети тонко відчутні, легко й прозоро написані, позбавлені всякої сухості. Одночасно це прекрасні психологічні етюди.
Крайнєв залучається до роботи в Одеський історико-археологічний музей як художник-консультант. Як зазначає Ігор Шаров, саме тут художник знайомиться з матеріалами з історії України. Підсумком цієї роботи і стала картина «Кара киями» (1934), що зображує епізод з побуту запорозького козацтва 17-го століття. Художник проявив багато історичного чуття. Дуже наочно розвинена дія, відповідні костюми і обстановка. На жаль, картина не дуже пророблена по натурі: в основу її значною мірою покладено музейний матеріал, історико-етнографічні пам'ятки.
Серед творів відомі наступні:
1897 — «Розповідь моряка»,
1925 — «Кадри»,
1935 — «Кара киями на Запоріжжі»,
1939 — «Друзі у хворого Т. Шевченка».
1932 — «В колгоспі»
1938 — «Останній день життя Шевченка»
1913 — «Старий робітник»
Мистецтвознавство
Написав статтю «Проблема історичного живопису» («Малярство і скульптура»), 1938.