Луцій Помпоній Флакк

Луцій Помпоній Флакк
Ім'я при народженні	Lucius Pomponius Flaccus
Народився	невідомо
Помер	35(0035)
Підданство	Римська імперія
Діяльність	політик, державний і військовий діяч
Посада	давньоримський сенатор^[d], legatus Augusti pro praetore^d і консул
Військове звання	консул
Термін	17 рік н. е.
Попередник	Публій Помпоній Грецин
Наступник	Гай Вібій Марс
Рід	Помпонії
Брати, сестри	Публій Помпоній Грецин
У шлюбі з	Vistilia^d
Діти	Публій Помпоній Секунд і Квінт Помпоній Секунд

Лу́цій Помпо́ній Флакк (лат. Lucius Pomponius Flaccus; ? — 35) — політичний, державний та військовий діяч Римської імперії, консул 17 року.

Життєпис

Походив з роду нобілів Помпоніїв. Про місце й дату народження немає відомостей. Замолоду підтримував листування з Овідієм. Водночас був близьким другом імператора Тиберія.

У 16 році служив у провінція Мізія під орудою Гая Попея Сабіна. У 17 році його було обрано консулом разом з Гаєм Целієм Руфом.

У 18—19 році призначений імператорським легатом—пропретором до Мізії. Того ж року за наказом імператора Тиберія втрутився у конфлікт у Фракії. Тут цар Раскупорід II вбив свого небожа Котіса. Луцій Помпоній переконав Раскупоріда з'явитися на суд до Риму. Потім поставив новим царем Реметалка II.

У 33 році Луція Помпонія було призначено імператорським легатом до Сирії. Підтримував клопотання Ірода Агріппи щодо повернення батьківського спадку. Під час своєї каденції помер у 35 році.

Джерела

• Публій Корнелій Тацит, Аннали, 2.28-32; 6.27. (лат.)
• Светоній, Життя дванадцяти цезарів, Тиберій 42. (лат.)
• Йосип Флавій, Юдейські старожитності, 18. 150-154. (лат.)
• Pomponius Flaccus (imperial legate 33 — 35 CE?) [1] [Архівовано 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)