ЛугіїЛугії (лат. Lugii, Lygii, Lugiones, Vandilii; грец. Λούγιοι, Λούιοι, Λύγιοι; Лигії, Лігіі, Лугіони, Лигіани, Лігіани, Лугіани, Лоугої) — союз племен[1], індоєвропейський народ. Деякі сучасні історики ототожнюють їх із вандалами[2][3][4]. Однозначної інформації про їхнє етнічне походження немає. На час історичного згадування (400–300 до н.е.) жили на північ від Судетів у басейні горішньої Одри і Вісли, на території сучасної Сілезії, Мазовії, Великої і Малої Польщі. Згадувані римськими авторами між 100 р. до н.е. та 300 р. н.е. у Центральній Європі. Лугії за часом і територією відповідають населенню Пшеворської культури[5]. Їхня значущість була у володінні середньої частини Бурштинового шляху, — з Самбії (Земляндія — західна частина Латвії) до провінцій Римської Імперії: Панонія, Норікум і Ретія. Лугії за історичними джерелами (Тацит, Клавдій Птолемей, Страбон) були об'єднанням племен. Етнічне походження лугіїв достеменно невідоме.
Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia