Лофур чубатий

Лофур чубатий
Самець
Самець
Самиця
Самиця
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Лофур (Lophura)
Вид: Лофур чубатий
Біноміальна назва
Lophura ignita
(Shaw, 1798)
Синоніми
Phasianus ignitus Shaw, 1797
Посилання
Вікісховище: Lophura ignita
Віківиди: Lophura ignita
ITIS: 176079
МСОП: 22727431
NCBI: 9044

Лофур чубатий[2] (Lophura ignita) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Самці досягають довжини 70 см. На голові у них темний чуб, подібний до чуба павича. Забарвлення синювато-чорне, надхвістя червонувато-коричневе, крайні стернові пера чорні, райдужки червоні, на обличчі є плями голої яскраво-синьої шкіри. Самиці мають коричневе забарвлення, чуб у них коротший, на обличі плями голої синьої шкіри, на нижній частині тіла чорно-білі плями.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

  • L. i. nobilis (Sclater, PL, 1863) — північ Калімантану;
  • L. i. ignita (Shaw, 1798) — південь Калімантану і острів Банка.

Червононогі лофури (Lophura rufa) раніше вважалися конспецифічним з чубатим лофуром, однак були визнані окремим видом.

Поширення

Чубаті лофури мешкають в Індонезії, Малайзії та Брунеї. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на більших висотах, ніж борнейські лофури (Lophura pyronota). Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться рослинністю, плодами і дрібними тваринами. Сезон розмноження триває з лютого по серпень. Самиці відкладають 4-8 кремово-білих яєць.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. Чубатим лофурам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Lophura ignita: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 21 лютого 2024
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2024). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 14.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 лютого 2024.
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.