Лорика лінтеа

Лори́ка лі́нтеа (лат. lorica lintea) — тип давньоримського панциру (лорика) з кількох шарів цупкої тканини, аналогічний давньогрецькому лінотораксу. Термін lorica lintea пов'язаний з лат. linum, досл.«льон»,[1] і означає досл. «лляний панцир».

Лорика лінтеа робили з 2-3 шарів лляного полотна, яку виварювали у соляному розчині з оцтом. Виварювання надавало обладунку необхідної цупкості. Припускають, що такі панцирі могли носити легкоозброєні піхотинці-веліти. Термін лорика лінтеа також уживають щодо шкіряних панцирів, проте, скоріш за все, у Стародавньому Римі вони йменувалися просто «лориками» (loricae) — від слова lorum («ремінь»).

Див. також

Джерела

Примітки

  1. Латинско-русский словарь linum [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia