Лопуд
Лопуд (хорв. Lopud) — острів в хорватській частини Адріатичного моря, один з Елафітських островів, другий за величиною острів архіпелагу. Відноситься до Дубровницько-Неретванській жупанії Хорватії. Знаходиться за п'ять кілометрів на північний захід від порту Дубровника. Площа острова — 4,38 км ², довжина берегової лінії 14,63[1]. Найвища точка — гора Полачиця, 216 м. У західній частині острова знаходиться однойменне поселення. ІсторіяАрхеологічні знахідки на острові говорять про те, що острів був населений протягом тисяч років. На острові збереглися залишки стародавніх грецьких, римських і слов'янських споруд. На місці нинішньої вежі Шпаньйола були виявлені фрагменти іллірійської кераміки. Дотепер збереглися безліч топонімів грецького і латинського походження. На Лопуді збереглися залишки хорватського поселення IX століття. В 1457 році Лопуд став одним із центрів Рагузької республіки. У цей час на острові проживало більше тисячі осіб, економіка острова стабільно росла. Судновласники Лопуда володіли верфями і флотом з 80 суден. На острові знаходиться парк, в якому з XIX століття ростуть тропічні рослини зі всього світу: бамбук, кактуси та інші. На Лопуді знаходиться 24 церкви і францисканський монастир. РослинністьНа острові, як і на інших островах групи ростуть густі ліси з переважанням алеппської сосни, пінії, маквіс[2]. На острові також ростуть пальми, оливкові та лаврові дерева. ЕкономікаОснова економіки острова заснована на туризмі, ресторанному бізнесі, рибальстві, сільському господарстві та виноградарстві. У селищі є готель «Lafodia». Часто на острів з одноденними екскурсіями приїжджають туристи з сусіднього Дубровника. У південно-східній частині острова знаходиться бухта з піщаним пляжем Шунь, одним з найкрасивіших на Адріатиці. На острові працює початкова школа, побудована Іво Кулеваном. НаселенняНаселення острова стабільно скорочується і за останніми даними становить 220 осіб. Згідно з переписом населення 2001 на острові проживало 269 жителів, головним чином хорвати, католики. Цікаві фактиЧеський письменник і політик Віктор Дик помер від серцевої недостатності, купаючись біля Лопуду в 1931 році. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia