Локоттаравада

Локоттаравада (палі Lokuttaravāda) — одна з двадцяти шкіл раннього буддизму, також відома як Екаваявагаріка (палі Ekabbohārā)[1]. Згідно з махаянськими джерелами, укладеними Бгававівекою, Вінітадевою та іншими, вона була підгрупою махасанґіки. Магавасту^[en], єдиний повний санскритський текст махасанґіки, що дійшов до нас, приписують Локоттаравадінам. Вони ж стверджували, що у світі існує лише два види порожнечі (śūnyatā): «порожнеча самості» (pudgala-śūnyatā) та «порожнеча явища» (dharma-śūnyatā). Будда трансцендентний (lokottara), його життя і фізичний прояв є лише видимістю.

Етимологія

Назва Локоттаравада означає надприродне (санскр. lokottara), або трансцендентне, вчення (vada)[2], і той, хто слідує цьому вченню, називається локоттаравадином. Хоча ця школа мала таку назву, всі підшколи махасанґіків, здається, прийняли форми надприродного або трансцендентного вчення.[3]

Історія

Як Шріпутрапаріпрічча, так і Самаябхедопараканачакра припускають, що Локоттаравади походять від Екав'явахаріків та Гокуліків.[3] У той час як Магасанґіки спочатку процвітали в регіоні навколо Маґадги, Локоттаравади, як відомо, розвинулися на північному заході.[4]

Примітки

1. Keown, Damien; Hodge, Stephen; Jones, Charles; Tinti, Paola (2004). A dictionary of Buddhism. Oxford: Oxford Univ. Press. ISBN 978-0-19-280062-6.
2. Williams, Paul. Mahāyāna Buddhism: The Doctrinal Foundations. 2008. p. 20
3. Baruah, Bibhuti. Buddhist Sects and Sectarianism. 2008. p. 47
4. Buddhism - The Schoyen Collection. www.schoyencollection.com (брит.). Процитовано 28 вересня 2023.

Портал «Буддизм»