Лимарєв Анатолій Григорович

Лимарєв Анатолій Григорович
Народження	1 квітня 1929(1929-04-01)  Амвросіївка, Сталінська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	6 листопада 1985(1985-11-06) (56 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Київ
Країна	СРСР
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1951) і Київський державний художній інститут (1957)
Діяльність	художник
Вчитель	Григор'єв Сергій Олексійович
Член	Спілка радянських художників України

Анато́́лій Григо́́рович Ли́марєв (1 квітня 1929, Амвросіївка — 6 листопада 1985, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року.

Життєпис

Народився 1 квітня 1929 року в селі Амвросіївці (нині місто Донецького району Донецької області, Україна). Протягом 1946—1951 років навчався у Київській художній школі імені Тараса Шевченка, закінчив із золотою медаллю; 1951—1957 роках продовжив здобувати мистецьку освіту у Київському державному художньому інституті, де навчався в майстерні живопису Сергія Григор'єва. Дипломна робота — картина «Дівчина шахтарка»[1].

Упродовж 1957—1967 років працював у Донецьку, завідував студією образотворчого мистецтва місцевої організації Спілки радянських художників України, був членом художньої ради Художнього фонду УРСР[2]. З 1967 року мешкав у Києві, облаштував майстерню на Подолі, на вулиці Хорива, № 15[3], у 1974 році отримав майстерню на вулиці Перспективній, а у кінці 1970-х переїхав до нової майстерні на Оболоні[1]. Помер у Києві 6 листопада 1985 року, наклав на себе руки[4]. Похований у Києві.

Творчість

Працював у галузях монументального і станкового живопису (створював пейзажі, портрети, натюрморти). Серед робіт:

монументальна творчість

• під час донецького періоду творчості вивчав техніку декоративної мозаїки, оформив у Донецьку дитячий кінотеатр, піонерський табір «Молода гвардія» в Одесі[1];
• у 1968 році разом з Аллою Горською, Віктором Зарецьким, Володимиром Смирновим і Борисом Плаксієм взяв участь у створенні мозаїки «Прапор перемоги» для музею «Молода Гвардія» у Краснодоні[1].

станковий живопис

• «Моє село» (1960);
• «Соняшники» (1960);
• «Автопортрет» (1960; 1967);
• «Дамба» (1965);
• «Стигле поле» (1967);
• «У донецькому степу» (1969);
• «Косар» (1970);
• «Ранок» (1971);
• «Тополя» (1971, Національний художній музей України)[5];
• «Весна» (1974);
• «В. Солодухін» (1975);
• «Перед грозою» (1977);
• «Багно» (1979);
• «Веселка» (1980);
• «Полудень» (1980);
• «Сині гуси» (1981);
• «Балкон» (1982);
• «М. Грицюк» (1982);
• «Дочка» (1982);
• «Тарас Шевченко у засланні» (1982, Національний художній музей України)[5];
• «Дівчинка з метеликом» (1983);
• «Туман» (1983);
• «Бабуня з онуками» (1983);
• «Гілка акації» (1983);
• «Весна» (1984);
• «Валя» (1985);
• «Чистять сливи» (1985);
• «Спека» (1985);
• «Білі коні» (1985);
• «Хлопці і коні» (1985);
• «Банки» (1985);
• «Баба в'я­­же цибулю» (1985);
• «Пейзаж із кущем шипшини» (1985);
• «Біля криниці» (1985);
• «На пасіці» (1985);
• «Сільський сніданок» (1985);
• «Вінки з кульбаб» (1985);
• «Ро­жева земля» (1985);
• «Еолова арфа» (1985);
• «Ангел, що впав» (1985);
• «Сяйво у склі. Кавабата Ясунарі» (1985)
• «Чекає гостей» (1985).

1957 року взяв участь у Всесоюзній художній виставці у Москві. Надалі його твори експонуватимуться на республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках, зокрема на Кубі. 1985 року взяв участь у «Виставці дев'яти» у Республіканському Будинку художника у Києві[1]. Пер­сональні посмертні виставки відбулися у Києві у 1988 та 2012 роках.

Крім згаданого музею, роботи художника зберігаються у Дирекціі виставок Національної спілки художників України, Дирекціі художніх виставок Міністерства культури та інформаційної політики України, у приватних зібраннях України, Росії та інших країн Європи[6].

Книги про нього

• Анатолій Лимарєв. Живопис. Графіка. Каталог виставки творів. Київ, 1987;
• Анатолій Лимарєв. Той, що йде за Сонцем. Київ, Дукат, 2015.

Примітки

1. Лимарєв Анатолій / Ukrainian Unofficial.
2. Круглий стіл «Анатолій Лимарєв. Спогади» / Музейний простір.
3. Лимарєв Анатолій Григорович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 557.
4. Анатолій Лимарєв / Артсвіт.
5. Шевченківська енциклопедія, 2013, с. 746, Т. 3.
6. Лимарєв Анатолій / Аукціонний Дім Goldens.

Література

• Лимарєв Анатолій Григорович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Ольга Лагутенко. Лимарев Анатолій Григорович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 746.
• Г. Я. Скляренко. Лимарев Анатолій Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.

Біографії   Живопис   Освіта   Донецьк   Київ