|
Лесюк Микола Петрович
Мико́ла Петро́вич Лесю́к (25 лютого 1940, с. Ковалівка Коломийського району — 12 листопада 2024, Івано-Франківськ) український мовознавець. Досліджував питання слововживання[1]. Біографічні відомостіНародився 25 лютого 1940 року в с. Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області. Закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут. Працював на шахтах Донбасу. З 1967 року працює в Івано-Франківському педагогічному інституті за сумісництвом, а з 1975-го на штатній посаді працював на кафедрі української мови. У 1983-1989 - завідувач кафедри української мови Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника. У 1975–1983 — заступник декана, в 1989–2004 — декан філологічного факультету Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника (з 1992 р. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). М. Лесюк та інші викладачі цієї кафедри проводили курси української мови, які після надання їй у жовтні 1989 р. державного статусу було зорганізовано на багатьох промислових підприємствах та в установах нашого обласного центру. У 1996 році Миколу Лесюка обрали на посаду професора та завідувача кафедри слов'янських мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. У 2004 році в Прикарпатському університеті створили інститут філології, що об'єднав усі філологічні спеціальності (українська, англійська, польська, німецька, французька, російська, китайська мови). Першим директором цього інституту впродовж двох років був М. Лесюк. Наукова діяльність260 наукових праць, спрямовані на утвердження державного статусу і збереження чистоти української мови його публікації та виступи в пресі й інших ЗМі. Його статті публікували в наукових виданнях не лише України, а й Польщі, Чехії, Білорусі, Росії. 1993-го Микола Лесюк у видавництві «Вища школа» випустив у світ спільно з Ярославою Вакалюк навчальний посібник з української мови для університетів, 2004 р. — книжку «Доля моєї мови», що мала значний громадський резонанс в Україні ( статті про функціонування української мови в умовах перманентних заборон, тривалої експансії окупаційних режимів російської, а потім радянської імперій), та посібник «Українська мова. На допомогу вступникам». 2005 — підручник-самовчитель української мови для поляків. 2009 — монографія «Мовний світ сучасного галицького села», де охарактеризовано говірку рідної Ковалівки, зібрано фразеологізми та паремії, записані від матері й інших жителів села, подано зразки місцевого мовлення. Досліджує історію становлення української літературної мови в Галичині. Громадська діяльністьДелегат установчої конференції Товариства української мови ім. Тараса Шевченка в Києві 11 лютого 1989 р., одним із організаторів проведеної через два місяці, 15 квітня, установчої конференції обласної організації цього товариства, автором першого її статуту. Лесюк співав у чоловічій хоровій капелі «Червона калина». член Народного руху України. Депутат обласної ради першого і третього демократичних скликань (обидва рази очолював її постійну комісію з питань освіти, науки та культури), членом президії ради. Відзнаки і нагородиЗа вагомий внесок у справу українського відродження, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 140-річчя «Просвіти» він отримав Подяку прем'єр-міністра України. М. Лесюк нагороджений медаллю «Будівничий України», має чимало грамот Міністерства освіти і науки України, Центрального правління товариства «Просвіта», ОДА та обласної ради, івано-Франківської єпархії УГКЦ. 1996 р. — премія ім. Марійки Підгірянки обласної організації Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». 2004 р. — міська премія ім. Івана Франка за книжку «Доля моєї мови». Праці
Примітки
Посилання
|
||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
