Леляк мексиканський

? Леляк мексиканський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes) Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae) Рід: Леляк (Nyctiphrynus) Вид: Леляк мексиканський
Біноміальна назва
Nyctiphrynus mcleodii (Brewster, 1888)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Otophanes mcleodii
Посилання
Вікісховище: Nyctiphrynus mcleodii Віківиди: Nyctiphrynus mcleodii ITIS: 555547 МСОП: 22689755 NCBI: 57428

Леля́к мексиканський[2] (Nyctiphrynus mcleodii) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Ендемік Мексика.

Опис

Довжина птаха становить 20-21 см, самці важать 30,8-37 г, самиці 24-35,3 г. У представників номінативного підвиду верхня частина тіла сірувата, на крилах чорні і білі плямки. На шиї білий "комір", на горлі він ширший. Пера на скронях формують "вуха". Груди сіруваті, живіт охристий, поцяткований білими плямами. Стернові пера на кінці білі (за винятком центральної пари). Існує також морфа з рудувато-коричневими забарвленням. У представників підвиду N. m. rayi нижня частина тіла більш темна, сіра, плями на крилах менші.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

• N. m. mcleodii (Brewster, 1888) — Західна Сьєрра-Мадре (від Чіуауа і південної Сонори до Халіско і Коліми);
• N. m. rayi (Miller, AH, 1948) — Південна Сьєрра-Мадре (Герреро і Оахака).

Поширення і екологія

Мексиканські леляки мешкають в горах західної Мексики. Вони живуть в сухих і сезонно вологих гірських тропічних лісах і рідколіссях, зокрема в дубових і мішаних дубово-соснових лісах. Зустрічаються на висоті від 600 до 2000 м над рівнем моря, місцями на висоті 2500 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті, злітають з землі або з гілки. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Відкладають яйця просто на голу землю. В кладці 2 яйця, насиджують і самиці, і самці.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Nyctiphrynus mcleodii. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 01 травня 2022.