uk %D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%97%D0%B4 %D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Лелека-молюскоїд африканський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Родина:	Лелекові (Ciconiidae)
Рід:	Лелека-молюскоїд (Anastomus)
Вид:	Лелека-молюскоїд африканський

Біноміальна назва

Anastomus lamelligerus
Temminck, 1823

Мапа поширення виду

Посилання

Вікісховище:	Anastomus lamelligerus
Віківиди:	Anastomus lamelligerus
EOL:	45518776
ITIS:	174903
МСОП:	22697664
NCBI:	2696508
Fossilworks:	373510

Лелека-молюскоїд африканський^[2] (Anastomus lamelligerus) — вид птахів родини лелекових (Ciconiidae).

Поширення

Вид поширений в Субсахарській Африці, за виключенням тропічних регіонів — від Малі до Сомалі і на південь до ПАР. Також трапляється на заході Мадагаскару. Мешкає на заплавах річок, болотах, ставках, мілководних озерах тощо.

Опис

Великий птах, завдовжки 80–94 см, вагою 1–1,3 кг. Оперення чорне з зеленим, коричневим та фіолетовим кольором відтінком. Дзьоб коричневий, досить великий та міцний. При закритому дзьобі, між двома його частинами є досить великий проміжок. Ноги чорні.

Спосіб життя

Мешкає на водоймах, де трапляються прісноводні молюски, які є основою раціону птаха. Також живиться наземними равликами, жабами, раками, рибою, хробаками та великими комахами. Розмножується під час сезону дощів. Гніздиться невеликими колоніями на деревах. Гніздо будується з гілокта очерету, і має приблизно 50 см завширшки. У гнізді 3–4 білі яйця. Інкубація триває 25–30 днів. Пташенята залишають гніздо через 50–55 днів.^[3]

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Anastomus lamelligerus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 5 червня 2020
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Anastomus lamelligerus (African openbill, Openbilled stork). Biodiversity Explorer. Iziko Museums of South Africa. Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 8 листопада 2016.