Легенда в'язниці Павіак
«Легенда в'язниці Павіак» — радянський фільм 1970 знятий на кіностудії «Таджикфільм» режисером Сухбатом Хамідовим. СюжетПро мужність і стійкість двох льотчиків-таджиків, які потрапили в полон до фашистів на початку війни й опинилися у варшавській політичній в'язниці Павіак. У ретроспекції розповідаються передісторії героїв — вони дуже різні, ці два молоді офіцери капітан Давлат Халімов та старший лейтенант Мансур Абдураїмов. Давлат прийшов в армію з далекого памірського кишлаку, простий селянський хлопець, у нього міцні руки, звичні до будь-якої роботи, міцний, давно усталений погляд на речі. Мансур народився в Парижі, у родині заможних дореволюційних емігрантів. Університет, гарячі суперечки в кав'ярні про долі світу і мистецтва, кохана дівчина. Але почалася війна і Мансур зробив вибір — його місце на Батьківщині, в Радянському Таджикистані. Дороги двох людей, далеко рознесені в початкових точках життєвого шляху, перетинаються вперше на призовному пункті в таджицькому райцентрі, щоб далі піти поруч — новобранці, курсанти, пілот і штурман одного екіпажу. Різні зумовленими минулим характерами вони непросто зійшлися, часто сперечаючись і не розуміючи одне одного: Мансура коробить прямолінійність Давлата, а того дратує в колишньому парижанині зайва м'якість інтелігента. І ось тепер вони разом — в'язні в'язниці Павіак. Головний конфлікт фільму — протиборство, духовний поєдинок двох змучених в'язнів і лощеного есесівця, що бажає зломити їхню завзятість і домогтися слухняності, пропонує їм купити життя ціною зради, купившись на приналежність до вищої раси — адже вони таджики, представники народу, якого расова теорія нацизму зараховує до обраного кола арійців.
В ролях
Критика
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia