Левченко Яків Прокопович

Левченко Яків Прокопович
Народився	1883  Саварка, Богуславський район, Україна
Помер	11 січня 1938(1938-01-11)  Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Санкт-Петербург
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Діяльність	політик

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левченко.

Я́ків Проко́пович Ле́вченко (1883(1883), Саварка, Богуславський район, Київська губернія — 11 січня 1938, Ленінград (місце поховання), СРСР) — секретар Української Центральної Ради від 27 червня 1917 р., член Малої Ради від 27 червня 1917 р., член Всеукраїнської ради військових депутатів від 23 червня, член Української Центральної Ради.

Життєпис

Під час Першої світової війни служив єфрейтором 86-го піхотного запасного полку 8-ї армії (Південно-Західний фронт). Член УСДРП. 1917 р. на Другому всеукраїнському військовому з'їзді обраний членом Всеукраїнської ради військових депутатів, а відтак — членом Української Центральної Ради.

Згодом проживав у станиці Сторожева (Зеленчуцький район, Карачаєво-Черкеська республіка, РФ). працював бухгалтером колгоспу «Комінтерн».

Був засуджений, покарання відбував у Лодейнопольському лагвідділенні (СвирьЛаг). Особливою трійкою Управління НКВС Лодейнопольського округу (?) Ленінградської області 31 грудня 1937 р. звинувачений по статті 58-10 Кримінального кодексу РРФСР та засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний 11 січня 1938 р.

Реабілітований 1989 р.

Джерела

• Богуславська районна державна адміністрація Київської області: Саварка [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Список жертв політичного терору в СРСР [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Списки громадян, розстріляних у 1937–1938 рр.