|
Леводопа/карбідопа
.svg)  Леводопа/Карбідопа — комбінований протипаркінсонічний препарат, до складу якого входять агоніст дофаміну леводопа та інгібітор декарбоксилази ароматичних амінокислот карбідопа.[1][2] Леводопа/карбідопа застосовується перорально.[1][3] ІсторіяЛеводопа (дигідрофенілаланін) у чистому вигляді уперше синтезований у 1911 році Казимиром Функом, а в 1913 році швейцарський біохімік Магнус Гуггенхайм уперше виділив природну леводопу з кінського бобу.[4] У 50-х роках ХХ століття шведський науковець Арвід Карлссон дослідив, що введення леводопи тваринам із резерпін-індукованим паркінсонізмом зменшує прояви захворювання. На початку 60-х років ХХ століття австрійський лікар українського походження Олег Горникевич після встановлення факту різкого зниження рівня дофаміну в мозку хворих паркінсонізмом[5], разом із неврологом Вальтером Біркмаєром виявили, що внутрішньовенне введення леводопи значно знижує симптоми паркінсонізму у хворих людей.[6] Подальші дослідження леводопи проводив грецько-американський учений Джордж Котціас, який довів, що ефективним при паркінсонізмі є призначення високих доз препарату, оскільки 98 % леводопи метаболізуються в організмі та не доходять до основної точки прикладання препарату в головному мозку. Після цих досліджень, результати яких опубліковані в 1967 році, розпочалось широке застосування леводопи у клінічній практиці.[7] Одночасно розпочались дослідження препаратів, які б могли в комбінації з леводопою знизити кількість прийнятої леводопи, а також знизити кількість побічних ефектів леводопи при зменшенні її дози. Першим був синтезований інгібітор декарбоксилази ароматичних амінокислот бенсеразид, а в 1962 році у лабораторії компанії «Merck & Co.» синтезований другий представник групи інгібіторів декарбоксилази ароматичних амінокислот карбідопа. У клінічних дослідженнях, результати яких були опубліковані в 1971 році, показано, що сумісне застосування леводопи і карбідопи значно знижує ефективну дозу леводопи, та значно знижує кількість її побічних ефектів, після чого розпочалось широке клінічне застосування комбінації леводопи з карбідопою.[8] Фармакологічні властивостіЛеводопа/карбідопа — комбінований лікарський препарат, який складається з природної амінокислоти леводопи, яка є метаболічним попередником нейромедіатора дофаміну; та синтетичного препарату карбідопи, який за хімічним складом є також амінокислотою та похідним тирозину; та який застосовується для лікування паркінсонізму. Основною діючою речовиною цього комбінованого лікарського засобу є леводопа, механізм дії якої полягає у тому, що вона, на відміну від свого метаболіту дофаміну, може проникати через гематоенцефалічний бар'єр[9][10][11], де вона метаболізується до дофаміну, що призводить до усунення дефіциту дофаміну, який і спричинює більшість клінічних симптомів паркінсонізму, наслідком чого є усунення у хворих симптомів цього захворювання.[1][3][9] Леводопа зменшує більшість симптомів паркінсонізму — ригідність, гіпокінезію, тремор, дисфагію, слинотечу, а також збільшує об'єм рухів та відновлює здатність до концентрації уваги.[9][11] Оскільки майже вся ендогенна леводопа (98 %) метаболізується в організмі до дофаміну, який не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, та спричинює низку побічних ефектів препарату, зокрема нудоту і блювання, тому препарат застосовується з інгібітором декарбоксилази, найчастіше карбідопою[10][12], яка запобігає швидкому метаболізму леводопи, унаслідок чого вона може проникнути через гематоенцефалічний бар'єр, підвищується біодоступність препарату, а також унаслідок зниженню утворення великої кількості периферичного дофаміну запобігається виникнення нудоти та блювання, які є найчастішими ранніми побічними ефектами леводопи.[1][10] ФармакокінетикаЛеводопа добре всмоктується при пероральному застосуванні, проте її біодоступність становить лише близько 30 % при застосуванні препаратів зі стандартним вивільненням[10], при застосуванні препаратів із повільним вивільненням біодоступність леводопи зростає до 70 %.[13] Карбідопа також добре всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату становить 58 %. Максимальна концентрація карбідопи в крові досягається близько 2,5 годин після прийому препарату.[14] Неметаболізована леводопа проникає через гематоенцефалічний бар'єр, а карбідопа не проникає через нього, обидві складові препарату проходять через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Леводопа швидко, практично повністю, метаболізується до дофаміну, а пізніше до неактивних метаболітів, карбідопа також метаболізується до неактивних метаболітів. Леводопа виводиться із організму переважно із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення леводопи становить 50—90 хвилин, цей час збільшується при застосуванні форм препарату з повільним вивільненням.[1][10] Карбідопа виводиться з організму переважно з сечею (66 %), частково з калом (11 %), період напіввиведення карбідопи в середньому становить 107 хвилин.[14] Показання
Леводопа/карбідопа застосовується для лікування паркінсонізму, у тому числі симптоматичного (за виключенням паркінсонізму, спричиненого застосуванням нейролептиків).[1] Побічна діяПри застосуванні комбінованого препарату леводопи і карбідопи побічні ефекти переважно спричинені збільшенням концентрації у крові дофаміну, який є основним метаболітом леводопи. Спочатку в хворих з'являються нудота і блювання[10][12], пізніше з'являються рухові флуктуації та дискінезії.[9][10] Також при застосуванні препарату спостерігаються наступні побічні явища[1][3]:
ПротипоказиЛеводопа/карбідопа протипоказана при підвищеній чутливості до препарату, важких психозах, закитокутовій глаукомі, затримці сечопуску, важких захворюваннях печінки і нирок, важких захворюваннях серцево-судинної системи, гострому інсульті, феохромоцитомі, гіпертиреозі, синдромі Кушинга, меланомі, одночасному застосуванні інгібіторів монооксидази, у дитячому віці. Леводопа/карбідопа не рекомендована до застосування при вагітності та годуванні грудьми.[1][3] Форми випускуКомбінований препарат леводопи і карбідопи випускається у вигляді таблеток із вмістом леводопи і карбідопи відповідно 100/10, 100/25, 200/50 і 250/25 мг; желатинових капсул із вмістом леводопи і карбідопи по 95/23,75; 145/36,25; 195/48,75 і 245/61,25 мг.[2] Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
