Левада Леся Олександрівна

Леся Левада
Народження22 травня 1954(1954-05-22)
Київ, УРСР
Смерть5 листопада 2014(2014-11-05) (60 років)
 Київ, Україна
Жанрживопис, графіка
НавчанняРеспубліканська художня середня школа імені Тараса Шевченка (1972)
Київський державний художній інститут (1979)
Діяльністьхудожниця, графікеса Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокліричний символізм, експресіонізм
Роки творчості1977—2014
Твори«Сказання про Софію Київську», «На київських пагорбах», «Передчуття», «Жовтневий реквієм», «Фрески», «За мотивами поеми “Слово о полку Ігоревім”»

Леся (Олександра) Олександрівна Левада (22 травня 1954, Київ — 5 листопада 2014, Київ) — українська художниця, графік. Членкиня Національної спілки художників України (з 1988). Авторка понад 40 картин філософського та історико-філософського планів, портретів, пейзажів у стилі ліричного символізму з елементами експресіонізму. Працювала з темами Київської Русі, взаємодії та конфлікту людини й середовища, Всесвіту.

Учасниця українських та міжнародних художніх виставок, зокрема, понад п'яти персональних. Майже 15 років — педагог дитячих художніх студій у Києві. Учениця художника та графіка Валентина Литвиненка[1].

Життєпис

Народилась 22 травня 1954-го року у Києві.

У 1972-му році закінчила Республіканську художню середню школу імені Тараса Шевченка, у 1979-му році — Київський державний художній інститут.

Учениця художника та графіка Валентина Литвиненка, в інституті навчалась ремеслу у Інни Биченкової, Валентини Виродової-Готьє, Данила Лідера, Сергія Подерв'янського[2].

З 1988-го року — членкиня Національної спілки художників України. З 1994-го по 2008-й роки — педагог дитячих художніх студій у Києві.

Учасниця українських та міжнародних художніх виставок, зокрема, понад п'яти персональних. Авторка понад 40 картин філософського та історико-філософського планів, портретів, пейзажів у стилі ліричного символізму з елементами експресіонізму. Працювала з темами Київської Русі, взаємодії та конфлікту людини й середовища, Всесвіту. Деякі роботи зберігаються у Музеї історії Корсунь-Шевченківської битви (місто Корсунь-Шевченківський)[2].

Могила Лесі Левади та її батька, Байкове кладовище

Останню картину, свій автопортрет, написала вже тяжко хворою[3]. Померла у 60-річному віці 5 листопада 2014-го року. Похована разом із батьком на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Родина

Деякі персональні виставки

Творчий доробок (частковий)

  • 1977 — «Детство»
  • 1980-ті — «Воспоминание о празднике (Прощание с Олимпиадой-80)»
  • 1982 — «Сказання про Софію Київську» (триптих)
  • 1982 — «Свято на Київському стадіоні» (знаходиться на балансі Кабінету Міністрів України[5])
  • 1988 — «Поранена чайка»
  • 1988—1991 — «Передчуття» (цикл)
  • 1990 — «Вигнанці»
  • 1990 — «Скорбота»
  • 1991 — «Знамення»
  • 1991 — «На ріллі»
  • 1992 — «Злітаючий»
  • 1993—1996 — «Жовтневий реквієм» (цикл)
  • 1994—2014 — «Фрески» (цикл)
  • 1994 — «Шлях»
  • 1996 — «Далі»
  • 1997 — «Галшка Гулевичівна» (знаходиться на балансі Кабінету Міністрів України[5])
  • 2000 — «Скорботна»
  • 2000-ті — «За мотивами поеми „Слово о полку Ігоревім“» (цикл)
  • 2001 — «Київський фонтан»
  • 2001 — «Затемнення»
  • 2002 — «Ярославна»
  • 2003 — «Туман»
  • 2004 — «Двоє»
  • 2004 — «Діалог»
  • 2005 — «Вибух»
  • 2009—2011 — «На київських пагорбах» (триптих)
  • 2012 — «Художник В. Каверін» (портрет)
  • 2013 — «Зустріч біля криниці»
  • 2013 — «Зцілення сліпого»
  • 2014 — «Автопортрет»

Примітки

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia