Ларіонов Сергій Степанович
Сергій Степанович Ларіонов (рос. Сергей Степанович Ларионов; 6 жовтня 1908, Анаєво, Тамбовська губернія, Російська імперія — 4 серпня 1991, Саранськ, Мордовська АРСР, СРСР) — мордовський радянський письменник. Член Спілки письменників СРСР. Заслужений письменник Мордовської АРСР. ЖиттєписНародився в багатодітній сільській родині. Змалку тяжко працював. Після закінчення школи у 1927 році недовгий час навчався у педагогічному технікумі в Саранську. Покинув навчання через хворобу батька[1]. Трудова діяльністьУ 1927—1930 рр. — голова колгоспу в с. Анаєво. У 1935—1937 рр. — співробітник газети «Комсомолонь вайгяль» («укр. Голос комсомолу»). У 1937—1939 рр. — завідувач партвідділом газети «Мокшень правда» («укр. Мокшанська правда»). У 1943—1947 рр. — начальник управління кінофікації при Раді Міністрів Мордовської АРСР. У 1948—1951 рр. — голова виконкому Саранської райради. З 1951 до виходу на пенсію — директор Мордовського книжкового видавництва. Творча діяльністьПисав твори мокшанською, ерзянською, російською мовами. Перші публікації з'явилися на шпальтах окружної військової газети у 1932 році. Популярність письменникові принесла повість «Лектор», написана у 1954 році. Серед відомих творів:
Нагороди
Примітки
Посилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia