Лармор (місячний кратер)

Характеристики кратера
Ла́рмор
Світлина із зонда «Клементина»
Координати31°51′ пн. ш. 179°40′ зх. д. / 31.85° пн. ш. 179.67° зх. д. / 31.85; -179.67
Діаметр99,5 км
Глибина2,848 км
Довгота ранкового
термінатора		180°
ЕпонімДжозеф Лармор
Рік затвердження1970
Ла́рмор. Карта розташування: Місяць
Ла́рмор
Ла́рмор

Кра́тер Ла́рмор (лат. Larmor) — великий стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назва присвоєна на честь ірландського фізика і математика Джозефа Лармора (1857—1942) та затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулось у нектарському періоді[1].

Опис кратера

Околиці кратера Лармор. Фрагмент мапи зворотного боку Місяця[2].

Найближчими сусідами кратера є Шайн[en] на заході; кратер Шампольйон[en] на північному заході; кратер Мур[en] на півночі північному сході; кратер Парсонс на північному сході; кратер Фіцджеральд на південному сході; кратер Данте[en] на півдні і кратер Фрейндліх[en] на південному заході[3]. Селенографічні координати центра кратера 31°51′ пн. ш. 179°40′ зх. д. / 31.85° пн. ш. 179.67° зх. д. / 31.85; -179.67, діаметр 99,5 км[4], глибина 2,8 км[1].

Кратер Лармор має полігональну форму і є помірно зруйнованим. Вал кратера має чітко окреслену крайку, північна частина вала перекрита сателітним кратером Лармор Z (див. нижче), внутрішній схил зберіг залишки терасоподібної структури, ширина внутрішнього схилу є дещо більшою у південній частині. Висота вала над навколишньою місцевістю досягає 1460 м[1], об'єм кратера становить приблизно 9200 км³[1]. Дно чаші є порівняно рівним, у центрі чаші розташоване скупчення невисоких пагорбів.

Сателітні кратери

Фрагменти мап LAC-32, LAC-33, LAC-50.
Лармор Координати Діаметр, км
K 29°49′ пн. ш. 178°58′ зх. д. / 29.82° пн. ш. 178.96° зх. д. / 29.82; -178.96 (Лармор K) 23,4
Q 28°40′ пн. ш. 176°19′ зх. д. / 28.67° пн. ш. 176.32° зх. д. / 28.67; -176.32 (Лармор Q) 23,0
W 33°44′ пн. ш. 177°41′ зх. д. / 33.74° пн. ш. 177.69° зх. д. / 33.74; -177.69 (Лармор W) 30,3
Z 33°35′ пн. ш. 179°33′ зх. д. / 33.58° пн. ш. 179.55° зх. д. / 33.58; -179.55 (Лармор Z) 49,4
  • Сателітний кратер Лармор Q має систему променів, що спрямовані в основному у північному та південно-східному напрямках. Біля підніжжя внутрішнього схилу кратера знаходяться масивні завали зруйнованих порід.
  • Утворення сателітного кратера Лармор Z відбулось у пізньоімбрійському періоді[1].
Південна частина сателітного кратера Лармор Q. Вигляд зі сходу на захід з висоти 60 км. Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter. На фото добре видно потоки розплаву на південній частині внутрішнього схилу

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  2. ↑ Карта зворотного боку Місяця (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2020.
  3. ↑ Кратер Лармор на мапі LAC-50 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2012. Процитовано 7 січня 2020.
  4. ↑ Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу [Архівовано 9 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лармор (місячний кратер)