Ланг (льодовик)

Ланг нім. Langgletscher
перевал Льоченлюке та льодовик Ланг з південного заходу, від громади Лаучеральп перевал Льоченлюке та льодовик Ланг з південного заходу, від громади Лаучеральп
Ланг
46°27′59″ пн. ш. 7°56′49″ сх. д.
Довжина	6,6 км (1973)[1]
Ширина	макс. 1 км
Країна	Швейцарія
Регіон	Вале (кантон)
Тип	долинний
Ланг у Вікісховищі

Льодовик Ланг (нім. Langgletscher) — долинний льодовик в глибині долини Льоченталь на південному схилі Бернських Альп, на території громади Блаттен кантону Вале, Швейцарія. З 1888 року (дата початку спостереження) льодовик зменшується (хоча і зростав в першій половині XX століття) і за цей час відступив вже майже на 770 м.

Опис

Льодовик розташований в глибині на висоті між 3890 та 2077 м.н.м. (з урахуванням фірнів за вимірюваннями 2005 року[2]) та має південно-західний ухил стікання (23,2°)[3].

За вимірюваннями у 2005 році Ланг мав довжину 6,6 км, ширину від 1 км в верхній частині до 0,5 км в нижній частині, та площу бл. 10,1 км²[4].

Свій початок льодовик Ланг бере з двох рукавів:

• більший за розміром має назву льодовик Анунг (нім. Anungletscher, також нім. Anengletscher), що бере початок на південному схилі покритої льодовиками гори Міттагхорн на висоті близько 3 890 м.н.м., стікаючи з обриву крижаною річкою до 1 км шириною;
• менший рукав починається на перевалі Льоченлюке на висоті 3 170 м.н.м. і тече вздовж північного підніжжя гори Шинхорн на південний захід .

Язик льодовика сьогодні закінчується на висоті бл. 2 100 м, але він майже весь покритий уламками гірської породи.

Тала вода впадає у річку Лонза, яка тече по долині Льоченталь і є притокою Рони.

Підніжжя льодовика Ланг (територія між його максимальною довжиною у 1850 році (Малий льодовиковий період) та сучасним кінцем язика) є об'єктом національного (швейцарського) значення такого типу ландшафтів.

Альпінізм

На висоті 3 240 м.н.м., над місцем виступу гряди Анненграт, яка відділяє льодовик Ланг зі сходу від системи льодовика Алеч, недалеко від перевалу Льоченлюке розташований прихисток нім. Hollandiahütte, яким управляє Swiss Alpine Club. Цей прихисток є важливим пунктом для багатьох льодовикових маршрутів від долин Льоченталь до Юнгфрауйох, або далі на схід до перевалу Грімзельпас.

Див. також

• Юнгфрау-Алеч (Світова спадщина ЮНЕСКО)
• Швейцарські Альпи

Примітки

1. The Swiss Glaciers, Yearbooks of the Glaciological Commision of the Swiss Academy of Science (SAS). Laboratory of Hydraulics, Hydrology and Glaciology (VAW) of ETH Zürich. Архів оригіналу за 14 липня 2014.(англ.)
2. WGMS: Fluctuations of Glaciers Database. World Glacier Monitoring Service, Zurich 2013 (DOI:10.5904/wgms-fog-2013-11), переглянуто 11.12.2013
3. Andreas Linsbauer, Frank Paul, Wilfried Haeberli: Modeling glacier thickness distribution and bed topography over entire mountain ranges with GlabTop: Application of a fast and robust approach. In: Journal of Geophysical Research., Band 117, F03007, 2012, doi:10.1029/2011JF002313 (online [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.])
4. Langgletscher, Blatten (VS) (нім.). Gletschermessnetz. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.

Посилання

• Витяг з карти [Архівовано 14 листопада 2020 у Wayback Machine.] на map.geo.admin.ch
• Зміна довжини Ланга з 1888 року [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
• Офіційний вебсайт Юнгфрау-Алеч [Архівовано 18 жовтня 2009 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)
• Офіційний туристичний вебсайт долини Льоченталь(нім.)(англ.)