Лаврентьєв Михайло Олексійович

Лаврентьєв Михайло Олексійович
рос. Михаил Алексеевич Лаврентьев Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Михаил Алексеевич Лаврентьев Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 (19) листопада 1900(1900-11-19)
Казань, Казанський повітd, Казанська губернія, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 жовтня 1980(1980-10-15) (79 років)
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівденне кладовище[d][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняQ49851376?, Казань Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМДУ (1926)[4]
Казанський державний університет (1921)[4]
Паризький університет (1927)[4]
фізико-математичний факультет Московського університетуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьваріаційне числення, механіка, математична фізика і математика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладАкадемія наук СРСР[4]
Московський хіміко-технологічний інститут імені Д. І. Менделєєваd[4]
Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського
Новосибірський державний університет[4]
Московський державний технічний університет імені Баумана[4]
МДУ[4]
Сибірське відділення РАН[5]
Російська академія наук[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникЛузін Микола Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіЛузін Микола Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніВойцеховський Богдан В'ячеславович
Q17674828?
Кудрявцев Лев Дмитрович
Суворов Георгій Дмитрович
Alexander Ter-Krikorovd
Vladimir Titovd
Бицадзе Андрій Васильовичd
Волковиський Лев Ізраїлевич
Келдиш Мстислав Всеволодович
Aleksei Ivanovich Markushevichd
Boris Shabatd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиБицадзе Андрій Васильовичd[7]
Anisim Bermantd[7]
Georgiĭ Sergeevich Migirenkod
Келдиш Мстислав Всеволодович[7]
Ландкоф Наум Самійловичd[7]
Ivan Evgenievich Bazilevichd[7]
David Aleksandrovich Kveselavad[7]
Anatolii M. Fedotovd[7]
Волковиський Лев Ізраїлевич[7]
Aleksei Ivanovich Markushevichd[7]
Boris Shabatd[7]
Сєдов Леонід Іванович[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук НДР
Леопольдина
Російська академія наук[8]
Французька академія наук
НАНУ
Польська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЛаврентьєв Михайло Михайловичd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіКузнецов Володимир Михайловичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Ленінська премія — 1958 Державна премія СРСР — 1946
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону

Лавре́нтьєв Миха́йло Олексі́йович (рос. Михаил Алексеевич Лаврентьев; 6(19) листопада 1900, Казань — 15 жовтня 1980, Москва) — математик, доктор технічних наук (за сукупністю наукових робіт, 1934), доктор фізико-математичних наук (1935), академік Академії наук УРСР (1939), академік АН СРСР (1946). Герой Соціалістичної Праці (1967). Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1976 роках.

Життєпис

Народився 6(19) листопада 1900 року в місті Казані у родині науковця, згодом професора механіки спочатку Казанського, потім Московського університету.

У 1910—1911 роках перебував з батьками у місті Геттинген (Німеччина), де навчався в школі. У 1918 році закінчив Казанське комерційне училище і вступив на фізико-математичний факультет Казанського університету.

У 1921 році перевівся до Московського університету, який закінчив у 1922 році. П'ятирічну програму навчання він успішно засвоїв за три с половиною років. Ще до закінчення почав працювати викладачем (1921—1929). У 1921—1940 роках — на викладацькій роботі у вищих навчальних закладах Москви (Московський Університет, Московське вище технічне училище, Московський хіміко-технологічний інститут).

У 1922—1926 рр. — аспірант професора Лузіна, яка розробляла в той час питання теорії функцій дійсної змінної.

Після успішного захисту дисертації у лютому 1927 року був відряджений Наркомпросом для подальшого вдосконалення до Франції. В кінці 1927 року, після повернення з Франції, був обраний приват-доцентом Московського державного університету і членом Московського математичного товариства.

У 1929—1935 рр. одночасно з викладанням у Московському державному університеті працює в Центральному аерогідродинамічному інституті (ЦАГІ).

З 1935 року — старший науковий співробітник Математичного інституту ім. В. А. Стеклова Академії наук СРСР.

У 1939—1941 роках — директор Інституту математики АН УРСР. Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації в місті Уфі Башкирської АРСР, де керував відділом математики Об'єднаного інститут фізики і математики Академії наук УРСР.

У 1944—1949 роках — директор Інституту математики АН УРСР. У передмісті Києва — у Феофанії, в напівзруйнованій церкві, з колегами досліджував дію підводного вибуху, виконуючи експериментальну перевірку розвиненої ним теорії.
Одночасно у 1945—1948 роках — віце-президент Академії наук Української РСР.

У 1948—1953 роках — завідувач кафедри математики фізико-технічного факультету Московського державного університету імені Ломоносова. У 1950—1953 роках — директор Інститут точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР. Одночасно, у 1951—1953 рр. — академік-секретар Відділення фізико-математичних наук АН СРСР.

У 1953—1955 роках — заступник наукового керівника КБ-11 (Ядерний центр в Арзамасі-16). У 1954—1957 роках , знову — академік-секретар відділення фізико-математичних наук АН СРСР. З 1954 року — член Президії АН СРСР.

У 1957—1975 роках — віце-президент Академії наук СРСР, голова Сибірського відділення АН СРСР, директор Інститут гідродинаміки АН СРСР у місті Новосибірську. З 1975 року працював у Московському фізично-технічному інституті.

На честь науковця названо астероїд 7322 Лаврентина.

Нагороди

Герой Соціалістичної Праці (1967). Двічі лауреат Сталінської премії СРСР першого ступеня (1946) за цикл робіт з теорії квазіконформних відображень, а також робіт з гідродинаміки (1949). Лауреат Ленінської премії (1956), премії ім. С. Л. Лебедєва. Нагороджений п'ятьма орденами Леніна, чотирма орденами Трудового Червоного прапору, орденом Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, орденом Жовтневої революції, медаллю ім. М. В. Ломоносова, Орденом Почесного легіону.

Див. також

Джерела та література

Примітки

  1. Лаврентьев Михаил Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. http://m-necropol.narod.ru/lavrentyef.html
  3. Find a Grave — 1996.
  4. а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  5. Птушенко В. В., Ляпунова Е. А. История отечественной науки в переписке семьи Ляпуновых (1955–1962 гг.), The history of Russian science through the correspondence of the Lyapunov family (1955–1962) // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 4. — С. 150–168. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24412/2076-8176-2021-4-150-168
  6. Ichikawa H. Against the Lysenkoites’ Hegemony: On the Establishment of the Institute of Cytology and Genetics at the Siberian Branch of the USSR Academy of Sciences, Против гегемонии лысенкоистов: Создание Института цитологии и генетики в Сибирском отделении Академии наук СССР // Историко-биологические исследования — 2017. — Vol. 9, Iss. 2. — P. 7–21. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  7. а б в г д е ж и к л м Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Захаров И. К. Влияние ВИР на становление и развитие научных направлений по генетике и селекции растений в Институте цитологии и генетики Сибирского отделения АН СССР/ РАН и vice versa, The influence of VIR on the formation and development of research areas in genetics and plant breeding at the Institute of Cytology and Genetics of the Siberian Branch of the USSR/Russian Academy of Sciences and vice versa // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 3. — С. 46–65. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24411/2076-8176-2020-13004

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia