|
Кіцманський район
Кі́цманський райо́н — колишній[1] район Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Кіцмань. Утворений 11 листопада 1940 року. Населення становить 68362 осіб (2019). ГеографіяРайон розташований у північно-західній частині лісостепової зони області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами Чернівецької області, містом Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області. ІсторіяКиївська РусьПонад чотири століття Кіцманщина входила до складу давньоруської держави у X — XII століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини XIV століття належала Галицькому, а пізніше — Галицько-Волинському князівству. Молдавське князівство та Османська імперіяЗ середини XIV до другої половини XVII століть Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, потім край підпав під владу Османської імперії. Кіцманщина була свідком безперервних загарбницьких воєн між Молдовою і Польщею. Від цього передусім найбільш потерпало населення краю, оскільки він був на кордоні між двома державами, що ворогували. АвстріяУ 1774–1918 роках Буковина була під владою Габсбурзької монархії. В перші роки XX століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви. 1908 року в Кіцмані з'явилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян. РумуніяУ 1918—1940 роках Буковина перебувала у складі Румунського королівства. Одним із перших актів нової влади була надання продовольчої допомоги для Північної Буковини. Почали відкривати раніше закриті школи у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях. Радянський період28 червня 1940 року окупаційні радянські війська увійшли в Північну Буковину. З цієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури. 3 листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області. 1941 року почалася Німецько-радянська війна. 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в умовах нацистського режиму жителі Кіцманщини продовжували боротьбу: відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи. 28 березня 1944 року в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М. В. Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців. Адміністративний устрійРайон адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об'єднують 46 населених пунктів та підпорядковані Кіцманській районній раді[2]. Природно-заповідний фонд Кіцманського районуРегіональні ландшафтні паркиЧернівецький (частина). Ботанічні заказникиІхтіологічні заказникиЛандшафтні заказникиСовицький рів, Совицькі болота (частина, загальнодержавного значення), Цецино (частина, загальнодержавного значення). Орнітологічні заказникиБотанічні пам'ятки природиВікові дуби, Два велетні, Дубово-букова ділянка, Ревнянський дуб, Реліктові дуби. Гідрологічні пам'ятки природиБрусницька мінеральна-3, Брусницька мінеральна-31, Брусницька мінеральна-31д, Брусницька мінеральна-33д, Брусницька мінеральна-508, Брусницька мінеральна-509, Брусницька мінеральна-514, Брусницька мінеральна-515, Брусницька мінеральна-516, Оршовецька мінеральна, Цілюще джерело. Карстово-спелеологічні пам'ятки природиКомплексні пам'ятки природиБорівецька (загальнодержавного значення). Заповідні урочищаДендрологічні паркиКиселівський («Гайдейка»), Нижньостанівецький. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтваБрусницький, Лужанський, Оршовецький, Чорторийський. ЕкономікаСьогодні Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрового буряка, озимої пшениці, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво. У районі є 45 с/г підприємств, 149 фермерських господарств. На території району розміщено 10 промислових підприємств, зокрема в державній формі власності — 3. ТранспортТериторією району проходить автошлях E85. НаселенняРозподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кіцманського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 70,59 % (проголосували 39 304 із 55 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,98 % (22 396 виборців); Юлія Тимошенко — 20,75 % (8 156 виборців), Олег Ляшко — 12,58 % (4 945 виборців), Анатолій Гриценко — 2,57 % (1 011 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[5] МедицинаУ районі функціонує 3 лікарні, 8 амбулаторій, 33 ФАПи. ОсвітаНа Кіцманщині є 19 середніх[6], 13 неповних середніх та 10 початкових шкіл. Поряд із загальноосвітніми школами діють 10 дошкільних установ та 2 дитячі будинки. КультураДо послуг жителів району 40 клубів і будинків культури, 42 бібліотеки, 5 мистецьких шкіл та 5 їхніх філій. 20 колективів носять звання «народний аматорський». Виходить газета «Вільне життя». Примітки Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіцманський район
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
