Кіт Чегвін
Кіт Чегвін (нар. 17 січня 1957 — пом. 11 грудня 2017) — англійський телеведучий та актор, який з'являвся в кількох дитячих розважальних шоу 1970-х і 1980-х років, включно з телепередачами «Різнобарвний магазин обміну» та «Чіггерс робить хлоп». На початку своєї кар'єри він брав участь у таких виставах Вест-Енду, як «Шкільні дні Тома Брауна» та «Капітан Пагвош». Він також був співаком, випустивши сингли на лейблі Pye Records і працював ді-джеєм на 194 Radio City у Ліверпулі. Чотири роки він пропрацював на BBC Radio 1 у ранковому шоу вихідного дня Тоні Блекберна. У 2000 році він представив нудистське ігрове шоу «Голі джунглі» на Channel 5, з'явившись оголеним, за винятком капелюха, і пізніше описав це як «найгірший крок у кар'єрі» у його житті. Чегвін був відомий своїм ненав'язливим стилем мовлення та заявив, що ніхто ніколи не писав для нього жодного слова. У 2012 році він мав взяти участь у шостому сезоні британського телешоу «Танці на льоду», але відмовився через зламані три ребра та плече, травми, які він отримав у перший день тренувань. У 2015 році він брав участь у 15 сезоні реаліті-шоу «Старший брат зірки», у якому посів четверте місце. Він помер 11 грудня 2017 року від ідіопатичного легеневого фіброзу. Раннє життяЧегвін народився у Волтоні, Ліверпуль, 17 січня 1957 року[3]. Він брав участь у конкурсі талантів у Рілі, Північний Уельс, а пізніше приєднався до «The Happy Wanderers», концертної групи, яка гастролювала пабами та клубами Північно-Західної Англії. Потім його помітила Джун Коллінз (мати Філа Коллінза) зі школи сценічного мистецтва Барабара Спік на розважальному талант-шоу «Час юніорів». Вона запросила його до Лондона на прослуховування для сценічного шоу «Мейм» з Джинджер Роджерс. Він відвідував школу сценічного мистецтва разом зі своїм братом-близнюком Джеффом. У шкільній виставі Чегвін заспівав першу пісню, яку написав Філ Коллінз[4]. Під час навчання у школі, Чегвін проходив прослуховування та отримував ролі на телебаченні, в кіно та на сцені. Він з'являвся у фільмах Фонду дитячого кіно, як-от роль Яйцеголового Вентворта у фільмах «Занепокоєний двійник» (1967) і «Робот яйцеголовий» (1970)[5]. Його найпрестижнішою участю в зніманні стала роль Флінса у фільмі Романа Полянського «Макбет» (1971); він також зіграв невелику роль у фільмі «Оптимісти дев'яти в'язів» (1973). У 1973 році він з'явився в пілотному епізоді серіалу «Завжди відкриті». Після цього він грав у телесеріалах «Печінкові птахи», «Пригоди чорної красуні», «Мій старий», «Віллідж Голл», «Автомобілі Z» (обидва 1974 року), серіалі ITV «Векери» та «Люди завтрашнього дня» (обидва 1975 року)[6]. Його останньою великою акторською роботою була головна роль у фільмі «Робін Гуд-молодший» (1975), хоча він зіграв дві невеликі ролі з Томом Кортні у циклі «Таємниці Честера» (1976) та через кілька років у фільмі «Що трапилося з Гарольдом Смітом?» (1999). Він з'являвся в телерекламі таких продуктів, як Pepsi та Cadbury Creme Eggs[7], а також для Ready Brek, Toffo та Tizer[8], крім того він був пов'язаний з каталогом Freemans[9]. Чегвін виступав у виставах Вест-Енду, як-от «Шкільні дні Тома Брауна» з Расселом Грантом і Саймоном Ле Боном, «Старі добрі старі погані часи» з Ентоні Ньюлі та «Капітан Пагвош» Джона Кеннета в театрі Кінгс Роуд у 1973 році[10]. Він зробив кар'єру співака, випускаючи сингли на лейблах звукозапису Cherub and Pye, як-от «I'll Never Fall in Love Again» (1977)[11], але відхилив пропозицію стати лідером групи «Kenny» (у яких був хіт «The Bump» під номером 3 у чарті синглів Великої Британії)[3][12][13]. Він також працював ді-джеєм на 194 Radio City у Ліверпулі[14] та чотири роки працював на BBC Radio 1 у вихідному ранковому шоу Тоні Блекберна[15][12]. Кар'єраУ середині 1970-х Чегвін відійшов від акторської діяльності, ставши відомим як ведучий телепрограм, як-от «Різнобарвний магазин обміну» (1976–82) та «Чіггерс робить хлоп» (1978–86), у 1980-х «Суботній супермаркет»[16]. У складі гурту «Brown Sauce», він і співведучі «Магазину обміну» Ноель Едмондс і Меггі Філбін випустив попсингл «I Wanna Be a Winner», який досяг 15-го місця в січні 1982 року[17], а також наступний сингл «Spring Has Sprung». Були також позастудійні випуски «Магазину обміну» та «Супермаркету», він з'являвся на відкритих майданчиках по всій Британії, на яких допомагав дітям обміняти свої іграшки[18]. Чегвін відомий своїм ненав'язливим стилем мовлення. Він заявив, що за нього ніхто ніколи не писав жодного слова. Кар'єра Чегвіна занепала наприкінці 1980-х і 1990-х років через його алкоголізм, який він детально описав, за його словами, у своїй напівавтобіографічній книзі «Вражений, але нерозчавлений»[19]. У 1990 році він вів нічну програму талантів телеканалу Sky «Sky шукає зірок»[20]. Чегвін кинув пити після своєї появи в шоу Річарда та Джуді «Цього ранку» 5 листопада 1992 року. Кар'єра Чегвіна набрала обертів у 1993 році, коли він став ведучим позастудійного сегменту «Великого сніданку»[18]. Згодом він став ведучим шоу, а у 1999 році представив відроджену версію ігрового шоу 1970-х років «Це нокаут» на Channel 5[21]. Він також здійснив турне країною, проводячи «Міжнародний нокаут» Грема Фішера для корпоративних і благодійних заходів[22]. У 2000 році Чегвін представив власне інтернет-телешоу, де його щоденна аудиторія протягом семитижневого випробувального періоду досягла понад 250 000. Чегвін представив на Channel 5 нудистське ігрове шоу «Голі джунглі», створене Йоркширським телебаченням, у якому з'явився тільки в капелюсі. Він назвав участь у шоу «найгіршим кроком у кар'єрі» у своєму житті[23][21]. Чегвін працював сім років на GMTV. У 2006 році він з'явився у ролі самого себе в епізоді комедійного серіалу Рікі Джервейса та Стівена Мерчанта «Масовка»[23]. Чегвін часто писав для шоу BBC Radio 1 «Сніданок Кріса Мойлса»[24]. Протягом семи років він керував власним вебсайтом гри в бінго Cheggersbingo[25]. У 2007 році Чегвін озвучив і був ведучим відеогри «Cheggers Party Quiz». Гру розробила компанія Oxygen Interactive і випустила на Nintendo Wii, PlayStation 2 і ПК[26]. Гру зустріли неоднозначно[27][28]. У листопаді 2011 року Чегвін зіграв самого себе в комедійному фільмі жахів «Вбити Кіта»[29]. Він знявся в комедійному серіалі Рікі Джерве та Стівена Мерчанта «Життя занадто коротке» з Шоном Вільямсоном і Лесом Деннісом. У серпні 2012 року він отримав нагороду за життєві досягнення на Національній премії Reality TV Awards[30][31]. Спочатку Чегвін мав взяти участь у сьомому сезоні «Танців на льоду», але відмовився після того, як зламав три ребра та плече у перший день тренувань із Джейн Торвілл і Крістофером Діном. Чегвін приєднався до восьмого сезону, де його партнеркою була Ольга Шарутенко. Чегвін вибув 17 лютого 2013 року. З жовтня 2013 року по січень 2014 року він грав роль Дроссельмейєра в «Лускунчику на льоду» з Imperial Ice Stars з Росії в лондонському «Палладіумі»[32]. 19 жовтня 2013 року він взяв участь у випуску з зірками шоу «Погоня». У вересні 2014 року він був учасником шоу BBC1 «Безглуздий»[33]. У 2015 році взяв участь у 15 сезоні реаліті-шоу «Старший брат зірки» на Channel 5. 6 лютого він фінішував на четвертому місці[34]. У 2015 році він брав участь у шоу «Зірковий мастершеф», переможницею якого стала Кімберлі Ваятт з «Pussycat Dolls»[35]. Того ж року він з'явився камео в комедійній драмі BBC Two «Дуже пишне Різдво», як друг Тоні (Грег Девіс). У 2015 році він був ведучим премії BAFTA[36]. У наступні роки Чегвін виконував роль дами у п'єсах-казках, а в березні 2016 року з'явилася у пасхальному турі п'єси-казки «Красуня і Чудовисько»[37][10]. Особисте життяЗ 1982 по 1993 рік Чегвін був одружений з ведучою Меггі Філбін. У них народилася донька Роуз[38]. Пізніше він одружився з Марією Енн Філден; у них народився син Тед[39]. Ді-джей Дженіс Лонг (1955—2021) — його старша сестра[36][40]. У нього також був брат-близнюк Джефф, вони разом навчався в школі сценічного мистецтва. Син Джеффа, Г'юго Чегвін, був співавтором та виконавцем головної ролі у ситкомі BBC Three «Люди просто нічого не роблять»[41][42]. Він регулярно виступав на публіці у Великій Британії та займався благодійністю[43]. Чегвін з дружиною жили в Ашмансворті, Гемпшир[44], але переїхали до заміського будинку в районі Шропшир між Вітчерчом і Вемом, частково тому, що вони хотіли бути ближче до сім'ї далі на північ[45]. СмертьВ інтерв'ю 2001 року Чегвін сказав, що викурює 60 цигарок на день[46]. Він помер у своєму будинку в Шропширі 11 грудня 2017 року, внаслідок тривалої хвороби на ідіопатичний легеневий фіброз, хронічне захворювання легенів[47]. Йому було 60 років[48]. Фільмографія
Книги
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia