Кінцевий діастолічний об’єм

У фізіології серцево-судинної системи, кінцевий діастолічний об’єм (КДО) – це об’єм крові в правому та/або лівому шлуночках при кінцевому навантаженні або заповненні (діастола) чи кількість крові в шлуночках безпосередньо перед систолою.

Інакше – кінцевий діастолічний об’єм, це об’єм шлуночка в кінці діастоли. Серцеве скорочення пов’язане з цим об’ємом, фактично відповідне до закону Франка-Старлінга, чим більше цей об’єм, тим дужче розтягуються міоцити, забезпечуючи більшу силу скорочення під час систоли.

Кінцевий діастолічний об’єм становить приблизно 110-120 мл. Під час систоли спорожнення як правого, так і лівого шлуночка викликає зменшення цього об’єму приблизно на 70 мл. Ця величина називається систолічним ходом, а частина кінцевого діастолічного об’єму, що викидається, називається фракцією викиду, яка повинна бути більше 50%, щоби бути визначеною як нормальна. Об’єм крові, що залишився в кожному шлуночку, називається кінцевим систолічним.

Лікарі використовують кінцевий діастолічний об’єм, щоб оцінити об’єм попереднього наповнення серця.[1][2]

Примітки

1. Maceira, A. M.; Prasad, S. K.; Khan, M.; Pennell, D. J. (13 листопада 2006). Reference right ventricular systolic and diastolic function normalized to age, gender and body surface area from steady-state free precession cardiovascular magnetic resonance. European Heart Journal. Т. 27, № 23. с. 2879—2888. doi:10.1093/eurheartj/ehl336. ISSN 0195-668X. Процитовано 20 листопада 2021.
2. Edwards Lifesciences LLC EMBOL-X Glide Protection System. Biomedical Safety & Standards. Т. 44, № 1. 15 січня 2014. с. 4. doi:10.1097/01.bmsas.0000441241.58585.61. ISSN 1080-9775. Процитовано 20 листопада 2021.