Кушнір
Кушні́р, заст. кушни́р[1] — ремісник (фахівець), що вичиняє хутро зі шкури й шиє хутряні вироби[2], спеціаліст із кушнірства. Слово кушнір походить через посередництво пол. kusznierz, kurśnierz, kurśnirz (сучасне kuśnierz) від сер.-в.-нім. kürsenœre, kers(e)ner (сучасне нім. Kürschner), пов'язаного з давн.в-нім. kursinna («хутро», «шуба»), яке там уважається слов'янізмом (від прасл. *kъr̥zьno, пор. д.-рус. кързьно «хутряний плащ, корзно»). У староукраїнській мові засвідчене як кушнеръ (1494), пізніше — як кушнѣръ (XVIII ст.)[3]. Відома ще одна стара назва професії — гарбар[4], яка походить через пол. garbarz від сер.-в.-нім. gerwer[5]. Сучасна класифікація кушнірівСучасний «Класифікатор професій» серед кушнірів фіксує такі професійні назви робіт:
В ономастиціНазва популярного фаху стала основою для низки прізвищ. Серед них — українські Кушнір, Кушніренко, Кушнірчук, Кушнірук і Кушніров, російські Кушнар (рос. Кушнарь), Кушнарьов і Скорняков, єврейське (ідиш) Кушнер, французькі Пелісьє, Пельтьє і Пеллетьє, німецьке Кюршнер, угорське Сюч. У Недригайлівському районі Сумської області є село Кушніри. Див. такожПримітки
Література
|