Куций Леонід Миронович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куций.

Куций Леонід Миронович
Леонід Куций
Народився	12 листопада 1940(1940-11-12) (84 роки)  Великий Лазучин, Теофіпольський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Вінниця Вінницька область з 1982 р.
Діяльність	Українська література
Відомий завдяки	поет-гуморист, сатирик, публіцист
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди	Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського (1997)

Ку́ций Леоні́д Миро́нович нар. 1940, с. Великий Лазучин Теофіпольського району Хмельницької області — український поет-гуморист, сатирик, публіцист. Член Національної спілки письменників України з 2003 р.[1]

Біографія

Народився 12 листопада 1940 р. у с. Великий Лазучин Теофіпольського району Хмельницької області в сім'ї колгоспників. Після закінчення в 1957 р. Базалійської середньої школи розпочав трудову діяльність обліковцем на тваринницькій фермі колгоспу «Нове життя» в рідному селі. У 1958 р. вступив у Новоград-Волинське авіаційне військове училище. Звідси переведений у Вольське авіаційне військове технічне училище, яке закінчив у 1961 році. Проходив службу на офіцерських засадах Збройних Сил СРСР. Закінчив Московську військову політичну академію (1977). Служив на посадах заступника начальника командного пункту ракетної дивізії, заступника командира військової бази, заступника командира експериментальної випробувальної частини ракетно-космічного управління Південного полігону, заступника командира ракетного полку стратегічного призначення, заступника начальника школи прапорщиків у навчальному центрі РВСП. Після звільнення із збройних сил у 1985 р. у званні підполковник — на педагогічній роботі в училищі цивільної авіації, в автомобільній школі з підготовки водіїв-механіків пересувних ракетних комплексів. Закінчивши Вищі центральні ордена Червоної Зірки курси Цивільної оборони, працював викладачем на обласних та республіканських курсах ЦО при Управлінні з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації. З 2002 по 2007 рік — на посаді помічника народного депутата України. З 2008 року — на творчій роботії.[2]

Літературна діяльність

Автор півтора десятка гумористичних, сатиричних і ліричних поетичних збірок, а також книг для дітей. Серед основних — «Вуха без капелюха» (1995), «Замакітрений макогін» (1998), «Веселий Петрик» (2000), «Дебільний осел» (2000), «Калікографія» (2001), «Двоюрідна кума» (2001), «Колоски» (2002), «Тези на протезах» (2003), «Бараняча цидула» (2004), «Відгомін епохи» (2004), «Персонажі без камуфляжів» (2006), «Милосердна киця» (2008), «Струни серця» (2008, у співавторстві з композитором Колотієм В. П.), «Статури з натури» (2009), «Як величати?» (2011), «Анкета від шкета» (2013), «Стежина долі» (2013).[3] Численні публікації у періодиці — журналі «Перець», газетах «Віта», «Гаківщина», «Камертон», «Вінниччина», «Громада і закон» та ін.[4]

	Підсумком творчої діяльності Леоніда Куцого в 1995 – 2005 роках стала книга вибраних творів «Персонажі без камуфляжів», видана у Вінниці. Вона свідчить, що автор справді відбувся як письменник. Леонід Куций у своїй творчості тяжіє до узагальнених, типових образів сучасності. Сатира і гумор письменника зриває з «героїв» наших днів їхні маскувальні камуфляжі, оголює суть, показує справжні обличчя й натури, аби ми таки впізнали їх, дали їм оцінку по заслузі
— Василь Горбатюк, директор Хмельницького обласного літературного музею, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України[5]

Член НСПУ (з квітня 2003 р.), член НСЖУ (з 2001 р.), член Всеукраїнської асоціації письменників сатириків-гумористів «Весела Січ»,[6] керівник (курінний отаман) Вінницького куреня гумористів імені Степана Руданського (з 2006 р).[7]

Нагороди і почесні звання

• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського (1997);
• лауреат сміхопису міжнародної Асоціації сатириків і гумористів «Весела Січ»;
• дипломант Всеукраїнського конкурсу «Байка-2001»[1];
• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Євгена Гуцала (2011)[8];
• Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2015);[9]
• Всеукраїнська літературна премія імені Степана Олійника (за книгу сатири і гумору «Золоті яйця»)[10];
• Літературно-мистецька премія імені Володимира Забаштанського (2024).

Примітки

1. Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай ; Національна спілка письменників України. — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. Сторінка 250.
2. [[https://web.archive.org/web/20131202233514/http://krasnoslov.org.ua/kutsyj-leonid-myronovych/ Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] Біографія Л. М. Куцого на сайті Вінницької письменницької організації]
3. Леонід Куций // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця, 2010. — С. 223–236: портр.
4. Біографія Л. М. Куцого на сайті [[Теофіполь]]ської ЦРБ. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
5. Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського. Краєзнавчий календар
6. Біографія Л. М. Куцого на сайті «Слово». Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
7. Л. М. Куций на сайті [[Вінниця|Вінницької [Архівовано 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.] центральної дитячої бібліотеки]]]
8. [[Каменюк Михайло Феодосійович - Михайла Каменюка]] знову обрали керівником [[Вінницька обласна організація НСПУ - письменників Вінниччини]] // 20 хвилин. — 2012. — 26 січня. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 7 листопада 2013.
9. Леонід Куций і Людмила Любацька — лауреати «Кришталевої вишні» // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2016. — 15 вересня.
10. Поет-гуморист Леонід Куций став лауреатом літературної премії ім. Степана Олійника. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

Джерела і література

• Куций, Леонід. Двадцять п'ять років натхненної творчої праці [Текст] : [про історію створення Вінницького куреня гумористів імені Степана Руданського] / Леонід Куций // Веселому роду нема переводу! : гумор і сатира : альманах. № 5 / Вінницький курінь гумористів імені Степана Руданського. — Вінниця : Твори, 2023. — С. 7-8. — ISBN 978-617-552-452-7.

• Куций Леонід Миронович (Безбулавченко) [Текст] : [коротка біографічна довідка, гуморески] // Веселому роду нема переводу! : гумор і сатира : альманах. № 5 / Вінницький курінь гумористів імені Степана Руданського. — Вінниця : Твори, 2023. — С. 35-40. — ISBN 978-617-552-452-7.

• Митці слова Вінниччини. До 45-річчя обласної організації НСПУ: довід.-хрестом. Вид. / Упоряд. А. М. Подолинний. — Вінниця: Консоль, 2015. — 224 с. — ISBN 978-617-583-151-9. — С. 127—129.
• Біографія Л. М. Куцого на сайті Вінницької письменницької організації
• Біографія Л. М. Куцого на сайті Теофіпольської ЦРБ [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай ; Національна спілка письменників України. — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. Сторінка 250.
• [1]
• Леонід Куций // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця, 2010. — С. 223–236: портр.
• Л. М. Куций на сайті Вінницької центральної дитячої бібліотеки
• Біографія Л. М. Куцого на сайті «Слово» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 184.
• Леонід Куций // Письменники України. Бібліогр. довід. — К., 2006. — С. 221.
• Бортняк, А. Сьомий залп сатирика [Текст]: [Про нову книгу Л.Куцого «Тези на протезах»] // Вінницька газета. — 2003. — 16 грудня. — С. 8.
• Бондарчук, М. 65-а осінь гумориста [Текст]: [Про творчий шлях вінницького поета Л. М. Куцого] //ДТП. — 2005. — 12 листопада. — С. 8.
• Волошенюк Іван Степанович. Найвища в цьому світі посада [Текст]: [До 65-ліття від дня народження Л. Куцого — колишнього військового, гумориста — лауреата літературної премії ім. С. Руданського (1997) // Вінниччина. — 2005. — 11 листопада.
• Каменюк, М. Вартість однієї людини [Текст]: про творчий вечір вінницького письменника — сатирика Леоніда Куцого в ОУНБ імені К. А. Тімірязєва // Вінницька газета. — 2010. — 23 листопада. — С. 7.
• Рабенчук, Володимир. «Не раб покірний, а народ — герой!»: [Леонідові Куцому — 70] // Літературна Україна. — 2010. — 11 листопада. — С. 5 : фот.
• Герасименко, О. Тепличчина поетична. Кошовий отаман вінницьких гумористів Л.Куций — 70- річний ювіляр // Вісті Тепличчини. — 2010. — 8 грудня. — С. 2.
• Куций, Леонід Миронович. Талант, помножений на працю. // Літературне краєзнавство: мозаїка творчості А. П. Гарматюка: матеріали наук. вчител. конф., присвяченої вшанування пам'яті письменника і 75-річчю з дня його народження (Бар, Вінниц. обл., 22 берез. 2011 р.) / упоряд.: К. І. Хлопецька, Н. М. Гарматюк. — Вінниця, 2011. — С. 34 — 38.

Посилання

• [[https://web.archive.org/web/20160221103804/http://www.nspu.com.ua/ Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт НСПУ]
• [[https://web.archive.org/web/20160430193924/http://krasnoslov.org.ua/ Архівовано 30 квітня 2016 у Wayback Machine.] «Краснослов» — офіційний сайт Вінницької письменницької організації]