Курт Волкер
Курт Волкер (англ. Kurt Volker) (27 грудня 1964, Пенсільванія) — американський дипломат. Постійний представник США в НАТО (2008—2009). Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України (2017—2019)[2][3]. ЖиттєписКурт Волкер народився 27 грудня 1964 року[4]. Закінчив школу міжнародних відносин, Університет Джорджа Вашингтона. Розпочав свою кар'єру як аналітик Центрального розвідувального управління 1986 року[5]. 1988 року приєднався до Державного департаменту Сполучених Штатів Америки як службовець зовнішньої служби. Під час служби в закордонних справах працював правником у складі команди сенатора Джона Маккейна з 1997 до 1998 року. 1998 року він став першим секретарем місії США в НАТО, а 1999 року — заступником директора приватного кабінету Генерального секретаря НАТО Джорджа Робертсона, де працював на цій посаді до 2001 року. Потім він став виконувачем обов'язків директора з питань європейських та євразійських справ Ради національної безпеки, тому він керував підготовкою США до саміту країн-учасниць НАТО в Стамбулі 2004 року та Празького саміту 2002 року. У липні 2005 року він став заступником помічника держсекретаря з європейських та євразійських справ, згодом був призначений постійним представником Сполучених Штатів в НАТО у липні 2008 року президентом Джорджем Бушем. 2011 року приєднався до групи компаній BGR Group, лобістської компанії та інвестиційного банку у Вашингтоні, де зараз він керує міжнародною групою компаній. З 2011 по 2019 роки року керував Інститутом Маккейна Університету штату Аризона[6][7]. 7 липня 2017 держсекретар США Рекс Тіллерсон призначив Курта Волкера спеціальним представником з питань України. Він координував зусилля Державного департаменту з урегулювання російсько-українського конфлікту.[8] Крім рідної англійської, володіє угорською, шведською і французькою мовами. Має доньку і сина.[9] Негативно відреагував на видачу Росією паспортів в ОРДЛО. «Донбас є Україною, а люди там — незалежно від мови, якій вони віддають перевагу — українці», — наголосив він. «Нещодавнє рішення Росії про видачу паспортів є надзвичайно провокаційним»[10] У березні 2021 року зустрівся із предстоятелем ПЦУ митрополитом Епіфанієм. [11] Цитати
Сім'я
Нагороди
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia