Курман з кримськотатарської «польовий стан», друга частина історичної назви «Кемельчі» — це прізвище кримськотатарських мурз, що володіли цими землями за Кримського ханату[4].
Загальні відомості
Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66 км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція Урожайна.
Через Курман проходить автодорога E105 Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення.
Історична назва Курман-Кемельчі, змінена у 1944 році після депортації кримських татар. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь — Сімферополь — Мелітополь, що сполучає Крим з континентом[5].
У 1783 році у село за розпорядженням Перекопського справника прибула група чеських колоністів. Перші німецькі поселенці з'явилися у Курмані 1805 року. Це були переселенці з Північної Маравії, які отримали по 20 десятин на душу і почали будувати будинки.
У XIX столітті у Курмані оселилися естонці та значна кількість євреїв.
На початку 60-х років XIX століття село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району.
У 1874–1875 роках поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, збудована станція. Населений пункт став швидко розростатися.
У 1900 році тут було відкрите однокласне земське училище.
Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненський комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат.
Соціальна сфера
У селищі працюють дві загальноосвітні школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійні громади.
М. А. Юмашев. Красногвардійське // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Кримська область / Ред. кол. тому: Солодовник Л. Д. (гол. редкол.), Багров М. В. (заст. гол. редкол.), Балахонов В. І., Бобашинський В. О., Волошинов Л. І., Глазачев О. О., Домбровський О. І., Качан М. К., Качанов П. В., Кондранов І. П. (відп. секр. редкол.), Курносов Ю. О., Максименко М. М., Первомайський О. І., Сахаров Ю. І., Степанова А. А., Чирва І. С., Яценко Г. А. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕАН УРСР, 1974. — С. 429—438.