Куреник рудогузий

? Куреник рудогузий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Підряд: Співочі птахи (Passeri) Надродина: Meliphagoidea Родина: Шиподзьобові (Acanthizidae) Підродина: Шиподзьобні (Acanthizinae) Рід: Куреник (Hylacola) Вид: Куреник рудогузий
Біноміальна назва
Hylacola pyrrhopygia (Vigors & Horsfield, 1827)
Підвиди
H. p. pyrrhopygia (Vigors & Horsfield, 1827) H. p. parkeri (Schodde & Mason, IJ, 1999) H. p. pedleri (Schodde & Mason, IJ, 1999)
Синоніми
Calamanthus pyrrhopygia pyrrhopygia Christidis and Boles (2008) Hylacola pyrrhopygius pyrrhopygius Sibley and Monroe (1990, 1993)
Посилання
Вікісховище: Hylacola pyrrhopygia Віківиди: Hylacola pyrrhopygia ITIS: 916740 МСОП: 22704604

Куре́ник рудогузий[2] (Hylacola pyrrhopygia) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.[3][4]

Опис

Довжина птаха становить 14 см. Його спина оливково-коричнева, гузка і покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Груди світло-коричневі, поцятковані темними плямками; живіт і боки жовто-сірі. Хвіст розташований вертикально, він коричневий з чорними смужками. Над очима світло-сірі "брови", очі жовті, лапи і дзьоб сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм.[5][6][7]

Поширення і екологія

Рудогузий куреник мешкає на південному сході Австралії, на південному сході Квінсленда, на сході Нового Південного Уельсу, на південному сході Південної Австралії та в штаті Вікторія. Він живе в пустищах на узбережжі та всередині континенту, а також в густому підліску лісових масивів. Це осілий вид птахів на всьому ареалі.[8][9]

Підвиди

Виділяють три підвиди:[10]

• H. p. pyrrhopygia (Vigors & Horsfield, 1827) (південно-східна Австралія);
• H. p. parkeri (Schodde & Mason, IJ, 1999) (гірський хребет Маунт-Лофті);
• H. p. pedleri (Schodde & Mason, IJ, 1999) (гірський хребет Фліндерс).

Раціон

Рудогузі куреники харчуються безхребетними, а також насінням. Іноді утворює змішані зграї з іншими шиподзьобовими.

Розмноження

Сезон розмноження триває з липня по листопад. Гніздо куполоподібної або кулеподібної форми ховається на землі, серед чагарників і густої трави. В кладці 3-4 яйця розміром 20×15 мм, лососево-рожевого кольору, поцятовані коричневими плямками. Інкубаційний період триває 14-16 днів.

Збереження

МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Тим не менш, в Південній Австралії він вважається таким, що знаходиться під загрозою знищення[11], а в штаті Вікторія рудогузий куреник вважється вразливим видом.[12] Основною загрозою є знищення і дефрагментація природних середовищ, а також тиск з боку інтродукованих хижаків.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Hylacola pyrrhopygia. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gregory, P. (2020). "Chestnut-rumped Heathwren (Hylacola pyrrhopygia), version 1.0." In Birds of the World (J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal, D. A. Christie, and E. de Juana, Editors). Cornell Lab of Ornithology, Ithaca, NY, USA. https://doi.org/10.2173/bow.chrhea1.01
4. Campbell, Iain; Woods, Sam; Leseberg, Nick (2015). Birds of Australia: A Photographic Guide. Princeton, NJ, US: Princeton University Press. с. 248. ISBN 978-0-691-15727-6. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
5. Simpson, Ken, Day, N. and Trusler, P. (6th edn., 1999). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Penguin Books Australia ISBN 067087918-5.
6. Chestnut-rumped Heathwren. Mdahlem.net. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
7. Slater, Peter (1974) A Field Guide to Australian Birds: Passerines. Adelaide: Rigby. ISBN 085179813-6
8. Morcombe, Michael (2012) Field Guide to Australian Birds. Pascal Press, Glebe, NSW. Revised edition. ISBN 978174021417-9
9. Birdata map:chestnut-rumped heathwren. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 17 квітня 2020.
10. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 21 January 2019.
11. Threatened Species Profile:Chestnut-rumped Heathwren (Mount Lofty Ranges) (PDF). Natural Resources: Adelaide and Mt Lofty Ranges. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2016. Процитовано 26 червня 2021.
12. Victorian Department of Sustainability and Environment (2007). Advisory List of Threatened Vertebrate Fauna in Victoria - 2007. East Melbourne, Victoria: Department of Sustainability and Environment. с. 15. ISBN 978-1-74208-039-0.