uk %D0%9A%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2 %D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 %D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Купреянов Микола Миколайович
Купреянов Микола Миколайович
Купреянов Николай Николаевич
При народженні	Купреянов Николай Николаевич
Народження	16 липня 1894; Вроцлавськ, Варшавська губернія, Російська імперія ; Росія
Смерть	29 липня 1933 (39 років)
	Москва; ; (утоплення )
Поховання	Новодівичий цвинтар
Національність	росіянин
Країна	Росія → СРСР
Жанр	станкова графіка, кольорова ліногравюра, дереворит
Навчання	Тенішевське училище, Імператорський Петербурзький університет
Діяльність	художник, графік
Напрямок	реалізм
Твори	малюнки, екслібриси, друкована графіка, пейзажі, театральні декорації
У шлюбі з	Vera Shabshaid
	Купреянов Микола Миколайович у Вікісховищі

Купреянов Микола Миколайович (рос. Купреянов Николай Николаевич) — російський художник-графік.

Життєпис

Народився в містечку Вроцлавськ, Варшавська губернія, Російська імперія. Походив з дворянської родини. Батько — Купреянов Микола Миколайович. Мати — Мягкова Марія Генадіївна. За походженням — родина була родичами дворянського роду Лермонтових, з якого походив і російський поет Лермонтов Михайло Юрійович.

Юнаком навчався в уславленому Тенішевському училищі (котре закінчив 1912 року), найкращому на той час приватному навчальному закладі російської столиці, а потім в Імператорськомуй Петербурзькому університету на юридичному факультеті.

Маючи покликання до мистецтва водночас навчався в художній майстерні Анни Остоумової-Лебедєвої (1912—1917), де вивчав техніку деревориту, котрий відродили петербурзькі художники і надали останньому нове художнє життя. Практикував також в майстерні Д. Н. Кардовського (1912—1914), недовго — в студії Петрова-Водкіна (1915—1916). До жовтневого перевороту 1917 року встиг відвідати закордонні держави, подорожував у Німеччині і в Італії.

Був володарем садибки Селище неподалік від міста Кострома. Перебрався на житло в Москву. Працював викладачем у Вищому інституті фотографії та фототехніки (з 1921 року) і у Вищих художньо-технічних майстернях (Вхутемас, 1922—1933 рр). Був членом художніх спілок ОСТ та «Чотири мистецтва».

Працював художником-ілюстратором у радянських журналах «Безбожник», «Крокодил», «Піонер» та інших. Працював також художником-графіком і художником книги.

У липні 1933 року потонув у річці Уча под Москвою. Похований на Новодівочому кладовищі.

Родина

Був двічі одружений.

Перша дружина — Наталя Сергіївна Ізнар (жінка-художниця 01.02.1893 — 10.07.1967).
Друга дружина — Віра Яківна Каган-Шабшай (викладач 1905— 08.04.1988) Подружжя мало сина Якова (08.09.1932 — 25.03.2006), що теж став художником.