uk %D0%9A%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BD %D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80 %D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Кунін Володимир Володимирович
Кунін Володимир Володимирович
Народився	19 червня 1927 ; Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	4 лютого 2011 (83 роки) ; Мюнхен, Німеччина ; рак легень ;
Поховання	Мюнхен
Громадянство	СРСР; Росія; Німеччина
Діяльність	письменник, сценарист, прозаїк, драматург
Роки діяльності	з 1961
IMDb	nm0475171

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фейнберг.

Кунін Володимир Володимирович, справжнє прізвище Фейнберг (19 червня 1927(19270619), Ленінград — 4 лютого 2011, Мюнхен^[3]) — російський письменник, сценарист. Лауреат Державної премії СРСР (1982). Член Спілки кінематографістів Росії, Союзу письменників Росії. Почесний член Міжнародної асоціації письменників і публіцистів.

Син кінорежисера і сценариста В. Б. Фейнберга.

Закінчив Вищу школу тренерів при Інституті фізкультури та спорту ім. Лесгафта (1954). Працював водієм таксі, артистом «Союздержцирку».

Широку популярність придбав, завдяки кінострічкам, знятим за його книгами і сценаріями. Серед них: «Хроніка пікируючого бомбардувальника» (1967), «Интердівчина» (1989), Ті, що зійшли з небес (1989), українська стрічка «Ребро Адама» (1990), «Чокнуті» (1991), «Сволота» (2005), «Правосуддя вовків» (2009) і багато інших. Всього за сценаріями Куніна знято більше двох десятків кінокартин.

З 1994 р. жив у Німеччині. Пішов з життя 4 лютого 2011 року в Мюнхені.