Кулієв Авди Овезкулійович

Кулієв Авди Овезкулійович
туркм. Awdy Öwezkuliýewiç Kuliýew
Народився	30 липня 1936(1936-07-30)  Ашхабад, Туркменська РСР, СРСР
Помер	10 квітня 2007(2007-04-10)[1] (70 років)  Осло, Норвегія
Країна	Туркменістан
Діяльність	дипломат, політик
Alma mater	Magtymguly Turkmen State University^d і Дипломатична академія МЗС РФ
Партія	Turkmen Union of Democratic Forces^d, КПРС і Türkmenistanyň demokratik partiýasy^d

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кулієв.

Авди Овезкулійович Кулієв (туркм. Awdy Öwezkuliýewiç Kuliýew; 30 липня 1936, Ашхабад — 10 квітня 2007, Осло) — радянський дипломат, російський і туркменський політик, публіцист, перший міністр закордонних справ Туркменістану[2].

Життєпис

Авди Кулієв народився в Ашхабаді в родині службовців. За освітою філолог. Після закінчення університету працював науковим співробітником Інституту мови і літератури Академії наук Туркменської РСР. Був стажистом-дослідником Інституту народів Азії Академії наук Туркменської РСР, незабаром завідувачем курсами російської мови при Радянському культурному центрі в Таїзі (1960—1971 рр.). З 1971 року працював в дипломатичному відомстві СРСР. Працював на різних дипломатичних посадах в посольствах СРСР в арабських країнах (1971—1987 рр.). Був тимчасовим повіреним у справах СРСР в султанаті Оман[3] та Державі Катар[4].

Працював в центральному апараті Міністерства закордонних справ СРСР. Був радником Управління країн Близького Сходу і Північної Африки МЗС СРСР (1987—1989 роки).

У 1990—1992 роках був міністром закордонних справ Туркменії. Пішов у відставку в 1992 році, виступаючи проти уряду президента Сапармурата Ніязова. 17 квітня 1998 був затриманий в Ашхабадському міжнародному аеропорту. Через кілька днів Президент Туркменістану Сапармурат Ніязов, виступаючи в США, публічно заявив, що Кулієв є злочинцем і терористом, пов'язаним з російськими спецслужбами. Після того, як інцидент з Кулієвим набув характеру міжнародного скандалу, співробітники російського посольства надали сприяння у звільненні Кулієва з-під варти і в його виїзді в Росію[5].

Проживав у Норвегії. У 2002 році створив опозиційне об'єднання «Союз демократичних сил Туркменістану» і очолив його[6][7].

Хворів на рак спинного мозку. 10 квітня 2007 року пішов з життя, в Осло. Вдові Авди Кулієва було відмовлено в дозволі поховати чоловіка на Батьківщині[8].

Автор книги

Написав книгу: «Два роки в уряді. Тринадцять років в опозиції», видана у 2006 році.

Примітки

1. http://www.rferl.org/featuresarticle/2007/4/D70CA47E-28CF-449D-84DC-C534F67160BD.html
2. КТО ОН, АВДЫ КУЛИЕВ?. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2020.
3. Посольство СССР в Омане. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 листопада 2012.
4. Посольство СССР в Катаре. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 28 листопада 2012.
5. Министру иностранных дел Российской Федерации Иванову И. С. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 22 березня 2020.
6. До чого призвели чергові нововведення Президента Туркменистану у ділянці освіти?. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
7. Свідченням прогресу був сам факт виборів у Туркменистані, вважають західні спостерігачі. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
8. Власти Туркмении запретили въезд покойному оппозиционеру. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 22 березня 2020.

Посилання

• Интервью радио «Свобода». Радио Свобода (svoboda.org). Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 20 грудня 2012.
• Интервью с Авды Кулиевым. Эркин Туркменистан (erkin.net). Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 20 грудня 2012.
• На смерть Авды Кулиева. ca-oasis.info. Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 20 грудня 2012.
• Кулиев Авды на сайте Personize.Ru