Кузьменко Валерія Іванівна
Валерія Іванівна Кузьменко (18 лютого 1934, Київ, Українська РСР, СРСР — 9 жовтня 2010[1], Сан-Франциско, Каліфорнія, США) — українська радянська тенісистка. Заслужений майстер спорту СРСР. БіографіяНародилася в родині футболіста київського «Динамо» Івана Кузьменка. 1943 року батька розстріляли в Бабиному Яру[2]. Тенісом почала займатися з дванадцяти років (тренер — Володимир Бальва[3]). Представниця спортивного товариства «Динамо» (Київ). Шестиразова чемпіонка СРСР в одиночному, парному розрядах і міксті. У парних змаганнях, її партнерами-переможцями, були Ганна Дмитрієва[4] і Михайло Мозер[5]. 14 разів була чемпіонкою України. Чемпіонка Спартакіади народів СРСР і дворазова переможниця Всесоюзих зимових змагань. Тричі очолювала списки кращих тенісисток Радянського Союзу (1956, 1958, 1960). 1960 року стала першою представницею СРСР на турнірі «Ролан Гаррос» (Франція). Наступного сезону, разом з Ганною Дмитрієвою, грала у чвертьфіналі Вімбілдонського турніру (поступилися дуету з Південної Африки). Переможниця декількох міжнародних тенісних турнірів. 1958 року закінчила Київський університет. Після одруження з Юрієм Титовим мала подвійне прізвище — Кузьменко-Титова. З 1969 року мешкала в Москві, працювала гідом-перекладачем. У тенісних змаганнях продовжувала брати участь як суддя-інформатор. 1991 року їй присвоєно почесне звання «Заслужений майстер спорту СРСР». 19 грудня 2015 року Федерація тенісу України заснувала «Залу слави національного тенісу». Серед перших лауреатів назвали Валерію Кузьменко-Титову. Досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia