Кубок світу з регбі 2023
Планувалося, що турнір триватиме шість тижнів, але в лютому 2021 року світова федерація регбі World Rugby розширила змагання на один тиждень, аби забезпечити додаткові дні відпочинку гравців. Таким чином команди отримали мінімум п'ятиденний відпочинок між матчами. Франція вчетверте приймала Кубок світу з регбі. Раніше вона проводила змагання у 1991, 1999 року (разом із Англією, Ірландією, Шотландією та Уельсом) та у 2007 році. На початку турніру чинним чемпіоном була Південна Африка, яка перемогла Англію у фіналі Чемпіонату світу з регбі 2019 року.[2] Південна Африка успішно захистила свій титул, перемігши у фіналі Нову Зеландію. Таким чином збірна ПАР стала першою командою, яка виграла турнір чотири рази, і єдиною збірною, яка вигравала Кубок світу після поразки в матчі групового етапу. Регбісти ПАР вдруге переграли збірну Нової Зеландії у фіналі Кубку. Збірна Чилі вперше виступила на турнірі. Португалія повернулася до виступів на світовому рівні 16 років потому після свого дебюту в 2007 році, також у Франції. Це був останній турнір, в якому брали участь 20 команд, оскільки в 2027 році турнір буде розширено до 24 команд. Вибір господаряЗагалом на проведення турніру претендували шість країн. Федерація регбі Італії 28 вересня 2016 року відмовилася від своєї заявки. Аргентинський регбійний союз і федерація регбі США висловили свою зацікавленість у проведенні заходу, але врешті вирішили не подавати офіційну заявку. До кінцевого терміну у червні 2017 року було офіційно подано три заявки. 15 листопада 2017 году право на проведення турнір отримала Франції, випередивши заявки Південної Африки та ірландії. Місце проведенняСтадіони17 березня 2017 року було обрано дванадцять приймаючих муніципалітетів.[3] Пізніше цей список було скорочено до дев'яти: були виключені стадіон в середмістті Парижу, міста Монпельє та Ланс
КомандиКваліфікація![]() Пройшли кваліфікацію на Кубок світу з регбі 2023 Не пройшли кваліфікацію на Кубок світу з регбі 2023 Знялися або відсторнені У кваліфікації взяли двадцять команд. Загалом 12 команд отримали автоматичну кваліфікацію на турнір після того, як фінішували в трійці найкращих у своїй групі на Чемпіонаті світу з регбі 2019 року, серед яких також була Франція, яка до того ж автоматично кваліфікувалася як господар турніру. Інші вісім путівок на мундіал розігрувалися в регіональних турнірах, з подальшою стадією плей-оф. Два місця були зарезервовані для європейського регіону. Одну з путівок виборола Іспанія, проте Румунія подала офіційну скаргу через виступ за команду Іспанії гравця, що не мав на це права. Після прискіпливого розслідування було зроблено висновок, що гравець, про якого йде мова, підробив свій паспорт: Іспанія була позбавлена 10 очок, в результаті чого їх фактично виключили зі змагань, а Румунія замінила їх на 2-му кваліфікації, поступившись лише збірній Грузії, що не зачепило 1-е місце в Європі. Третю, додаткову путівку, отримала збірна Португалії, яка у стикових матчах обійшла збірні Кенії, Гонконгу та США.[4] В Океанії та Азії кваліфікувалися Самоа та Тонга, яка обіграла в плей-оф збірну Гонконгу, переможця азійського відбору. Від Африки кваліфікувалася Намібія, яка всьоме взяла участь в турнірі. Чемпіонат світу з регбі 2023 першим турніром, на якому не було представників Північної Америки. Збірна Канади вперше не змогла пройти кваліфікацію на турнір. Так само й Сполучені Штати вперше з 1995 року залишилися поза межами світової першості, адже програли стикові матчі Португалії. Жеребкування групового етапу відбулося 14 грудня 2020 року в Парижі.[5] Церемонія відкриттяЦеремонія відкриття, розроблена та зрежесована Жаном Дюжарденом, відбулася 8 вересня 2023 року на стадіоні «Стад де Франс» у Сен-Дені, перед матчем відкриття між Францією та Новою Зеландією.[6][7] Груповий етапКоманди були поділені на чотири групи по п'ять команд і грали між собою по коловій системі. Група A
Група B
Група C
Група D
![]()
Плей-офЕтап плей-оф складався з чвертьфіналів та півфіналу і заврешувався матчем за третє місце та фіналом. У разі нічиєї в основний час для визначення переможця мало бути зіграно два 10-хвилинних тайми додаткового часу. Якщо наприкінці додаткового часу результати були нічийними, грали б додатковий 10-хвилинний період до того моменту, поки одна з команд не набере будь-які залікові очки. Якщо б рахунок все ще залишався нічийним, пробивалась б серія ударів з ноги. Чвертьфінали
Півфінал
Матч за третє місце
Фінал
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Кубок світу з регбі 2023 |
Portal di Ensiklopedia Dunia