Кубалач

Кубалач — гора в східній частині внутрішньої гряди Кримських гір (хребет Кубалач, західна вершина Бурундук-Кая, східна Кизил-Таш), в районі с. Тополівки (колишнє Топлі).

Внутрішня гряда протягнулася від Севастополя до Феодосії і в цьому місці досягає найбільшої висоти — понад 700 м над рівнем моря. Гора Кубалач має висоту 738 м і є найвищою точкою 2-ї гряди. Широка галявина на вершині гори є гарним місцем для огляду навколишніх гір. Весь масив заріс лісом і є реальною оазисою в цьому районі, де на півночі від Феодосійської траси лежать степові райони кримського передгір'я. З характером рельєфу пов'язана завищена кількість опадів, що створює умови для розвитку широколистяного лісу.

Гора Кубалач — єдине місце не тільки в Криму, та й в усьому світі, де в природному стані зростає рідкісний ендемік, занесений до Червоної книги України — цикламен Кузнєцова. Названий цикламен на честь відомого вченого-ботаніка, вирізняється високою декоративністю, витонченістю, прекрасними ароматними рожевими квітами. Крім цикламена, тут зростають і інші рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України.

Масив цікавий і з геологічної точки зору.

Тополевский разлом, как и другие разрывы, представляет собой многометровую зону трещиноватых и дробленых горных пород, оказывающую сильное влияние на движение подземных вод. Они стягиваются в разлом, проходят по нему довольно большой путь и выходят на поверхность в виде источников. Именно с Тополевским разломом связан мощный источник вкусной воды вблизи автобусной остановки.[1]

Див. також

• Урочище Кубалач — ботанічний заказник національного значення
• Підсніжник складчастий

Література

• Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Виноски

1. Ена В.Г. Заповедные ландшафты Крыма. - Симферополь: Таврия, 1989.