Крутікова Ніна Євгенівна

Крутікова Ніна Євгенівна
Народилася14 (27) січня 1913 Редагувати інформацію у Вікіданих
Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла17 квітня 2008(2008-04-17) (95 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлітературознавиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківський планово-економічний інститут
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Відомі учніКозлик Ігор Володимирович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСпілка радянських письменників України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден княгині Ольги III ступеня
заслужений діяч науки і техніки України

Ні́на Євге́нівна Кру́тікова (нар. 27 січня 1913, Лодзь — пом. 17 квітня 2008, Київ) — український і російський літературознавець, доктор філологічних наук з 1954 року, професор з 1955 року, член-кореспондент Академії наук УРСР з 1956 року; член Спілки письменників України з 1959 року. Мати Світлани та Тетяни Рудих.

Життєпис

Народилася 14 [27] січня 1913(19130127) року в місті Лодзі (нині Польща) в сім'ї училеля. 1932 року закінчила Харківський планово-економічний інститут. 1935 року поступила в аспірантуру Історико-філософсько-літературного інституту в Москві. Згодом перевелась в аспірантуру Київського університету.

З 1938 року працювала в Київському університеті. У 1940 році захистила кандидатську дисертацію. Під час німецько-радянської війни жила в Казахській РСР, Уфі, Ульяновську. Працювала доцентом у педагогічних інститутах. Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1944 року працювала в Інституті літератури імені Тараса Шевченка АН України у Києві: у 1955—1959 роках — заступником директора, у 1967—1987 та 1994—1996 роках очолювала відділ російської літератури; з 1987 року — головний науковий співробітник. Одночасно у 1950–1960-х роках викладала курси російської літератури в Київському університеті та Педагогічному інституті.[1] Померла у Києві 17 квітня 2008 року.[2]

Доробок

Друкувалася з 1939 року. Досліджувала історію російської літератури XIX століття, теоретичні проблеми реа­лізму, традиції та новаторство, східно-слов'янські літературні зв'язки, творчість українських і російських письменників XIX — початку XX століття (Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Антона Чехова та інших), письменників радянського часу.

Серед її праць
  • 1952 — «Микола Васильович Гоголь. Життя і творчість»;
  • 1954 — «Літературні зв'язки російського та українського народів»;
  • 1957 — «Гоголь та українська література»;
  • 1961 — «Творчість І. С. Нечуя-Левицького»;
  • 1963 — «Русский реализм и становление украинской реалистической прозы»;
  • 1965 — «Сторінки творчого життя. (Марко Вовчок в житті і праці)»;
  • 1968 — «Форми реалізму в східнослов’янських літературах XIX—XX столітть» (у співавторстві);
  • 1972 — «Шляхами дружби і єднання»;
  • 1976 — «Реалізм. Збагачення. Єдність»;
  • 1978 — «На початку століття: Максим Горький і символісти»;
  • 1979 — «Листи до Марка Вовчка»;
  • 1992 — «Микола Васильович Гоголь. Дослідження і матеріали»;
  • 2000 — «Григорій Давидович Вервес: біобібліографія до 80-річчя»;
  • 2003 — «Дослідження і статті різних років»;
  • 2007 — «Урбанистическая проблема в художественной прозе Гоголя».
Була
  • головою редакційної колегії:
    • Зібрання творів Івана Нечуя-Левицького (в 11-ти томах, 1965–1968);
    • 1-го тому «Історії укра­їнсько-російських літературних зв'язків» (у 2-х томах, 1987).
  • авторкою розділів у:
    • «Історії української лі­тератури» (у 8-ми томах, томи 3–4, 1968–1969);
    • «Історії української лі­тера­ту­ри ХІХ століття» (у 3-х томах, 1997);
  • членом редколегії Зібрання творів Івана Франка в 50 томах (1976—1987).

Па­м'яті науковиці присвячена збірка наукових прраць «Бла­го­родний вимір наукового подвиж­ництва» (2012).

Відзнаки

Примітки

  1. Мазепа, Н. Р. Крутікова Ніна Євгенівна. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 10 жовтня 2024.
  2. Крутікова Ніна Євгенівна. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 10 жовтня 2024.
  3. Крутікова Ніна Євгенівна (27.01.1912- 17.04.2008) [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.]

Література

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia