Крос НаційКрос Націй (Міжнародний чемпіонат з кросу) — щорічний міжнародний пробіг, попередник чемпіонату світу з кросу і перший щорічний міжнародний чемпіонат. Його проводив International Cross Country Union (ICCU) з 1903 по 1972 з перервами під час двох світових воєн. ІсторіяПерший Міжнародний чемпіонат з кросу відбувся в 1903 році в шотландському Гамільтоні. Особисті змагання виграв відомий англійський стаєр Альфред Шрабб. У командному заліку взяли участь команди з Англії, Шотландії, Уельсу та Ірландії. Першою була англійська команда. У 1907 Франція була першою небританскою командою, в 1911 виграв Жан Буен, перший неангломовний спортсмен. Змагання, які не проходили з 1915 по 1919 рік через війну, стали приймати в 1920-х все більше і більше команд з материкової частини Європи: в 1923 вперше з'явилася Бельгія, в 1929 році були Італія, Іспанія, Люксембург і Швейцарія. З 1941 по 1945 рік не було змагань через Другу світову війну. Туніс в 1958 році став першою африканською командою-учасником.[1]
У 1971 році на Конгресі ICCU було прийнято рішення про передачу організації заходу в ІААФ. Процес був завершений після чемпіонату 1972 року в Кембриджу. У 1973 році його замінив чемпіонат світу з кросу, перший офіційний чемпіонат світу з легкої атлетики взагалі. Чемпіонати
Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia