Кропив'янка бура

? Кропив'янка бура
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Кропив'янкові (Sylviidae) Рід: Curruca Вид: Кропив'янка бура
Біноміальна назва
Curruca lugens (Rüppell, 1840)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Parisoma lugens Sylvia lugens
Посилання
Вікісховище: Curruca lugens Віківиди: Curruca lugens EOL: 60783395 МСОП: 22716878

Кропи́в'янка бура[2] (Curruca lugens) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae). Мешкає в Східній і Центральній Африці. Бура кропив'янка є сестринським видом по відношенню до єменської кропив'янки, ці два види розділилися приблизно 2,9 мільйонів років тому[3][4].

Опис

Довжина птаха становить 13,5 см. Голова кругла, крила відносно короткі, округлі. Верхня частина тіла бура, нижня частина тіла світліша, горло і груди сірувато-коричневі, живіт білуватий. Крила і хвіст темні, крайні стернові пера мають вузькі білі края.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:[5]

• C. l. lugens (Rüppell, 1840) — Ефіопське нагір'я;
• C. l. griseiventris (Érard, 1978) — південь центральної Ефіопії (гори Бале^[en]);
• C. l. jacksoni (Sharpe, 1899) — від Південного Судану і Уганди (гори Дідінга^[en] і Іматонґ^[en]) до Кенії, північної Танзанії, південного сходу ДР Конго (нагір'я Марунґу^[en]) і Малаві;
• C. l. clara (Meise, 1934) — південна Танзанія (нагі'я Матенго^[en]);
• C. l. prigoginei (Schouteden, 1952) — схід ДР Конго (гори Ітомбве).

Поширення і екологія

Бурі кропив'янки мешкають в Південному Судані, Уганді, Ефіопії, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго і Малаві. Вони живуть в сухих саванах і акацієвих рідколіссях, на висоті від 1400 до 3700 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками, ягодами, насінням.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Curruca lugens: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 20 липня 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gary Voelker, Jessica E Light (2011-12). Palaeoclimatic events, dispersal and migratory losses along the Afro-European axis as drivers of biogeographic distribution in Sylvia warblers. BMC Evolutionary Biology. № 11 (1). с. 163. doi:10.1186/1471-2148-11-163. ISSN 1471-2148. PMC 3123607. PMID 21672229.
4. Raziyeh Abdilzadeh, Mansour Aliabadian, Urban Olsson (1 липня 2019). A Molecular Assessment of the Taxonomy of Iranian Sylvia Warblers (Aves; Sylviidae). Journal of Genetic Resources. № 5 (2). с. 149—162. doi:10.22080/jgr.2019.2434. ISSN 2423-4257.
5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 липня 2022.