Криза в Гамбії (2016—2017)

Біженці на кордоні з Сенегалом — деякі з 26 тисяч, змушених покинути країну через відмову Ях'я Джамме визнати результати виборів

Криза у Гамбії (2016—2017) — політична криза, викликана небажанням чинного президента Гамбії Ях'я Джамме, термін повноважень якого сплив 19 січня 2017 залишити свій пост та передати владу новообраному президенту країни, в минулому лідеру опозиції Адама Берроу. Вибори в країні відбулись 1 грудня 2016 року. Берроу набрав 45,5 %, Джамме — 36,7 %.

Невизнання результатів виборів чинним президентом

Ях'я Джамме очолював країну з 1994 року. Після свого програшу він заявив, що процес голосування проходив з «серйозними порушеннями» і закликав до проведення нових виборів[1].

Ях'я Джамме
Адама Берроу

Невизнання результатів виборів чинним президентом та побоювання щодо початку репресій проти опозиції призвели до початку масової еміграції з країни, переважно — в Сенегал.

Опозиційний лідер Адама Берроу, що переміг на президентських виборах, склав присягу і пройшов процедуру інавгурації в посольстві Гамбії в Дакарі.

Підтримку новообраному президенту висловили сусідні країни. Африканський Союз і Економічне співтовариство країн Західної Африки (ECOWAS) заявили, що з 19 січня вони визнають єдиного главу держави — Адама Берроу. Більшість країн Західної Африки оголосили про готовність до військового вторгнення в Гамбію в разі, якщо дипломатичним шляхом не вдасться переконати президента країни Джамме піти у відставку після закінчення його мандата. Про готовність до введення військ заявили Нігерія, Сенегал і Гана.

Відсторонення від влади Ях'я Джамме

Докладніше: Інтервенція до Гамбії

19 січня 2017 війська Сенегалу увійшли на територію Гамбії[2]. Таке рішення викликане тим, що чинний президент Гамбії Ях'я Джамме відмовляється покидати пост після закінчення мандата 19 січня. Введення військ відбулося згідно одноголосного рішення Ради Безпеки ООН[3].

20 січня Африканський союз і Економічне співтовариство країн Західної Африки вирішив призупинити вторгнення і висунули екс-президенту ультиматум[4]. Цього ж дня очільник збройних сил Гамбії заявив про лояльність до новообраного президента Берроу. Надвечір екс-президент Гамбії Ях'я Джамме прийняв ультиматум та погодився передати владу новообраному президенту[5].

21-22 січня Ях'я Джамме покинув країну. Після його від'їзду казна держави виявилась порожньою — з неї зникло $11 млн[6].

Країну покинули також міністр юстиції і віце-президент. Наразі місцезнаходження Джамме також невідомо.[7]

Примітки

  1. ↑ ПРЕЗИДЕНТ ГАМБІЇ ПРОГРАВ НА ВИБОРАХ, ПІСЛЯ ЧОГО АНУЛЮВАВ ЇХ. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  2. ↑ Senegalese troops enter Gambia in support of its new president [Архівовано 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Сенегальські війська увійшли до Гамбії. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  4. ↑ Західноафриканські країни призупинили військове вторгнення до Гамбії. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 22 червня 2022.
  5. ↑ Гамбійський правитель Джамме нарешті погодився передати владу. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 22 червня 2022.
  6. ↑ Після від’їзду екс-лідера Гамбії з бюджету зникло $11 млн. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 24 січня 2017.
  7. ↑ Rbc.ua. Гамбія: подробиці конфлікту в західній Африці. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.

Посилання