Крещук Святослав Васильович

Крещук Святослав Васильович
Святослав Крещук
Народився	6 вересня 1946(1946-09-06) Коршів, Луцький район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Помер	17 лютого 2006(2006-02-17) (59 років) с. Коршів Луцького р-ну Волинської обл.
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	журналіст
Мова творів	українська
Премії	Золоте перо

|Ukrcenter= |Примітки=

Крещук Святослав Васильович (* 6 вересня 1946, с. Коршів Луцького району Волинської області — † 17 лютого 2006, с. Коршів Луцького району Волинської області ) — заслужений журналіст України (1999)[1], лауреат двох премій Національної Спілки журналістів «Золоте перо».

Біографія

Крещук Святослав Васильович народився 6 вересня 1946 року в селі Коршів Луцького району Волинської області.

У 1975—1979 роках був головним редактором волинської обласної молодіжної газети газети "Молодий ленінець" (тепер «Віче»).

Понад 25 років працював у головній газеті волинського краю «Волинь». Довгий час був ведучим рубрики «Доброго дня вам, люди».

Кожен його матеріал був цікавим і легко читався.

А ще він був справжнім поетом, дарма що його віршований доробок умістився на кільканадцяти сторінках самвидавівської збірки "Роси безсонних ночей", яку він видрукував 2003 року, додавши до неї епіграф із власних відчуттів: "Немає нічого солодшого, ніж незаймана ранкова роса і вечірня втома прожитого дня".[2]

Помер 17 лютого 2006 р.; поховали у неділю 19 лютого за його заповітом у рідному селі Коршів Луцького району поряд із мамою. Помер, не дочекавшись свого 60-літнього ювілею й омріяних онуків, не здійснивши багатьох творчих задумів. Залишилися лиш добра пам'ять рідних, колег і читачів.

Сестри – Софія Чабан,Світлана Мазурчук,Галина Киричук. Син – Ігор Крещук. Дочка - Інна Крещук

Бібліографія

Публіцистика

• Такі дивні дерева. Газ. Радянська Волинь, 29 жовтня 1985 р., с. 4.
• Осінні мелодії. Газ. "Радянська Волинь", 2 листопада 1985 р., с. 4.
• На двох якорях. Газ. "Радянська Волинь", 25 січня 1986 р., с. 4.
• Сім днів на Камчатці. Газ. «Радянська Волинь» (Луцьк), 25 липня 1989 р., с. 4.
• Як Петро Мах Тарапуньку женив. Газ. Радянська Волинь, 3 жовтня 1998 р., с. 7.
• Дві липи біля церкви. Газ. Волинь, 26 червня 2003 р., с. 7.
• Перший великдень без матері. Газ. Волинь, 7 травня 2005 р. [1] [Архівовано 11 січня 2006 у Wayback Machine.]

Вірші

• Кінчається літо. Газ Волинь, 30 серпня 2003 р. [2] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Указ Президента України «Про відзначення нагородами України працівників засобів масової інформації» від 3 червня 1999 року № 604/99.
2. • В. Штинько. Журналіст від Бога і з душею поета. Газ. «Волинь», 6 вересня 2016 р., с. 8.

Про Святослава Крещука

• Журналіст від бога. Газ. «Волинь», 5 вересня 2006 р., с. 1. [3]
• Федчук Василь. Чутливі струни його душі. Газ. Волинь-нова", 17 лютого 2007 р., с. 4.
• Зозуля Світлана. Інтерв'ю у вічності. Газ. Волинь, 6 вересня 2011 р., с. 7.
• Ми не забудемо тебе, друже. Газ. «Волинь», 24 вересня 2011 р.[4]
• Десять років без Святослава Крещука. Газ. "Волинь", 16 лютого 2016 р., с. 2.
• Штинько В. Журналіст від Бога і з душею поета. газ. "Волинь-нова" 6 вересня 2016 р., с. 8.

Посилання

• Олександр Горобець Вирушали у професійну дорогу журналісти [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Олександр Горобець Якщо твоє слово не ржавіє у часі [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]