|
Кречкова
Кречкова (пол. Krzeczkowa) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 101 особа (2011[1]). ГеографіяСело розташоване на відстані 7 кілометрів на південний захід від центру гміни села Красичина, 14 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 55 кілометрів на південний схід від центру воєводства— міста Ряшів. ІсторіяЗа деякими джерелами село Кречкова існує вже від початку 15 ст.[2] Згадується як власність Михайла з Холовиць. Напочатку існування села назва варіювалась як Кречкова Воля , що потім стала вважатись деякою частиною села. В 1507 році в селі вже існувала православна церква, що по деяким джерелам стояла в зовсім іншому місці від наступних.[2] Спочатку село входило в склад королевщини староства Перемиського, в 15 ст. стало відʼєднаним і стало центром неміського староства з трьох сіл : Вільшан, Холовиць і власне Кречкової. За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства. Також варто згадати те що в 1626 році Кречкова та навколишні села часто страждали від Турецької навали.[2] В XVII ст засновником і патроном парафії був староста кречковський Феліціан Левицький.
У 1939 році в селі проживало 1100 мешканців, з них 1070 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 5 поляків, 5 євреїв[4]. Село входило до об’єднаної сільської ґміни Ольшани Перемишльського повіту Львівського воєводства. Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[5]. В лютому 1941 в селі був організований колгосп ім.Хрущова.[6] В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[7]. В село заселено поляків. У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства. Йосифинський кадастрЗа указом імператора в селі Кречкова як і в інших селах Галичини було проведено перший земельний кадастр 1785-1787 років. За даними кадастру власником села на той час був Йозеф Грабʼя Рогала Левицький а описувати кордони допомагали такі жителі села : Війт - Сенько Війтів (Senko Woytow) Пересічний - Андрій Гречаник (Andrzej Hreczanik) Іван Хомʼяк (Iwan Chomiak) Старший з громади - Іван Фок (Iwan Foc) Андрій Олесик (Andrzej Olesik) Старий лісник - Іван Місєчков (Iwan Misieczkow)
Церкви рисунок 1928 року, розібрана у 1963 р.
За деякими даними священника села вбили чи 18 липня 1944 чи 2 вересня 1945[8] , можливо це два різних парохи . 18 липня парох села Богдан Семків був замордований поляками.[9] А 2 вересня поляки замордували пароха який їхав на відправу служби у Купній. Школа та гурткиЗ 1863 року в парафії існувала парохіяльна школа, що в 1874 стала філіальною. В 1911 школа розділилась та було відкрито 4 школи: Двоклясову в Вільшанах, одноклясову в Кречковій, Мільнові і Холовицях. Спочатку школа існувала як школа з руською мовою навчання, потім почала згадуватись як школа з навчання Української мови та літератури.
В 1934 році в селі реєстрували гурток національно-українського педагогічного товариства "Рідна Школа" ім. Тараса Шевченка. В 1936 українське спортивно-гімнастичне товариство "Сокіл". А в 1931 читальню Просвіти. Демографія та Парафіяни(Мешканці)
Примітки
|
