Кремньов Олег Олександрович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Олег Олександрович Кремньов
Народився	13 березня 1919(1919-03-13) Крюків
Помер	8 січня 1987(1987-01-08) (67 років)
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Національність	росіянин[1]
Діяльність	науковець
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Галузь	теплотехніка
Посада	заступник директора Інституту технічної теплофізики Академії наук УРСР
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1960)
Членство	НАНУ
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Кремньо́в Оле́г Олекса́ндрович (13 березня 1919, Крюків — 8 січня 1987) — український радянський вчений у галузі теоретичної і промислової теплотехніки, академік Академії наук УРСР (з 2 квітня 1976 року)[2], заступник директора Інституту технічної теплофізики Академії наук УРСР.

Біографія

Народився 13 березня 1919 року в місті Крюкові (нині в межах міста Кременчука Полтавської області). У 1941 році закінчив Київський політехнічний інститут. Член ВКП (б) з 1942 року. У 1945–1948 роках працював в Управлінні у справах вищої школи. З 1949 року — в Інстиуті технічної теплофізики АН УРСР.

Могила Олега Кремньова

Помер 8 січня 1987 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 31).

Наукова діяльність

Розв'язав комплекс задач нестаціонарної теплопровідності гірських масивів. Досліджував з проблеми використання глибинного тепла Землі, сонячної енергії, регулювання теплового режиму шахт.

Основні праці з теоретичних і практичних питань інтенсифікації тепло-масообміну і розробки ефективних тепломасообмінних процесів.

Відзнаки

• Нагороджений орденами Червоної Зірки, «Знак Пошани», медалями.
• Лауреат Державної премії СРСР (1969) та Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1983; за «розробку і впровадження технології монодисперсного гранулювання розплавів і нового віброгрануляційного устаткування у виробництві мінеральних добрив на підприємствах азотної промисловості»).
• Лауреат премії АН УРСР імені Г. Ф. Проскури (1987 за підсумками 1986) — за роботу «Тепло- і масообмін в гірничому масиві та підземних спорудах», співавтор — Журавленко Віктор Якович.

Пам'ять

меморіальна дошка

В Києві, на будівлі Інституту технічної теплофізики НАНУ, по вулиці Академіка Булаховського, 2, де в 1946—1987 роках працював Олег Кремньов, встановлено гранітну меморіальну дошку[3].

Примітки

1. Національність вказана в карточці Лауреата Державної премії УРСР. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2012.
2. Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 23 квітня 2012.
3. Цікавий Київ^[недоступне посилання з липня 2019](рос.)

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.