|
Крево
Кре́во (біл. Крэ́ва, пол. Krewo), застаріла назва Кре́їв[2] — село у Сморгонському районі Гродненської області Білорусі. Тут у замку у 1385 році була підписана Кревська унія. ІсторіяПерша письмова згадка про Крево як про столицю Нальшанської землі міститься в німецькій хроніці і датується XIII ст. З того часу назва поселення неодноразово фіксується в різних літописах, документах і на картах. В 1260-их Крево приєднали до Великого князівства Литовського. В XIV ст. місто стало столицею князівства, де також побудували кам'яний замк. В 1338 великий князь Гедимін передав Крево своєму синові Ольгерду, потім ним володів Ягайло. В 1382 за наказом Ягайла в Кревському замку вбили його стрийка Кейстута — батька Вітовта. 14 серпня 1385 тут підписали Кревську унію. В 1387 році Ягайло заснував у Крево одну з перших в Литовському князівстві католицьких парафій. У 1391 році загинув останній князь Кревський Вітунд. З 1413 року місцевість увійшла до складу Віленського воєводства. 7 квітня 1559 великий князь Сигізмунд Август надав Креву Магдебурзьке право, до кінця XVIII ст. Застосовувався герб: «у блакитному полі золотий півмісяць, між рогами якого срібна зірка (герб Леліва)». Згідно адміністративно-територіальною реформою (1565–1566) містечко увійшло до складу Ошмянського повіту. З 1636 при храмі працювали школа і лікарня. В Тринадцятирічну війну московські загарбники спустошували Крево двічі (у 1655 і 1659). Протягом XVIII в. У містечку діяли 6 греко-католицьких церков і 1 костел. Згідно з інвентаризацією (1789), існували ринок (52 будинки, 2 трактири), вулиці Зарецька (56 будинків), Пісківська (9 будинків), Татарська (13 будинків), Богданівська (56 будинків), Барунська (5 будинків). Наприкінці XVIII ст. Городка користувалася печаткою з гербом Леліва. У результаті третього поділу Речі Посполитої (1795) Крево опинилося в складі Російської імперії. В ХІХ — 1-й пол. ХХ ст. поселення було одним з найбільших центрів виробництва кераміки. Після придушення національно-визвольного повстання в 1866 російська влада насильно переробила собор на церкву Московського патріархату. Згідно з результатами перепису (1897) в Крево було 217 дворів, 2 церкви, синагога, училище, школа, 2 магазини, регулярно проводилося 5 ярмарків. В 1898 містечко відвідав художник Фердинанд Рущіц, який написав картину «Крево». У Першу світову війну близько Крево проходила лінія фронту. 21 липня 1917 в ході артилерійської атаки на німецькі позиції війська Російської імперії вщент зруйнували стіни замку і костел. У 1920 Крево опинилася в складі Середньої Литви, в 1922 — міжвоєнної Польської Республіки, в Ошмянському повіті Віленського воєводства. У 1929 білоруський художник Йосип Дроздович створив серію малюнків містечка. Протягом 1929 — 1930-х проводилося укріплення стін замку. У 1939 Крево увійшло до складу БРСР, де 12 жовтня 1940 стала центром сільради Сморгонський район. В 1998 з метою сприяння збереженню та відродженню Кревської замку утворився міжнародний фонд «Крево». Населення
ІнфраструктураУ Крево працюють середня школа, дошкільний заклад, лікарня, аптека, клуб, бібліотека. Через Крево проходять туристичні маршрути «Легенди Великого Князівства Литовського», «Зодчество Налібоцького краю». Див. такожПримітки
Джерела
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крево
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
