|
Красносельський Олександр Леонтійович
Красносе́льський Олекса́ндр Лео́нтійович (7 липня 1877, Москва — 19 березня 1944, Дніпропетровськ) — український радянський архітектор, художник, колекціонер. Життєпис Народився 7 липня 1877 року під Москвою (м. Верея) , в родині провізора Леона Аароновича Красносельського, який потім тримав аптеку в Тирасполі. Там жила й родина - Олександр з братами Борисом, Миколою, сестрою Марією. Крім Олександра, всі стали провізорами чи фармацевтами. З 1901 по 1906 роки Олександр навчався на архітектурному факультеті Ризького політехнічного інституту, який закінчив з відзнакою. У 1908—1912 роках — міський архітектор міста Бєльці. 1912 р. переїжджає до Катеринослава[1], де вже в лютому 1913 року отримує посаду Катеринославського міського інженера з мурування мостових. У 1915—1918 виконував обов'язки 2-го міського архітектора Катеринослава. У 1918-му Олександр Красносельський - редактор журналу мистецтв "Аргонавты", що його випускав разом з художником Михайлом Сапожниковим (художній відділ) та поетом Рувимом Палієм (відділ поезії). Кошти на видання давала родина місцевих меценатів Карпасів. З часописом співробітничало чимало інтелектуалів, зокрема, проф. О. І. Шмідт. Випускалися "Аргонавти" видавництвом "Искусство" в Катеринославі (друкарня Ісаака Когана). Часопис припинив свій вихід через захоплення міста військами Нестора Махна наприкінці 1918. (Нестерець П. "Аргонавти" //"Зоря" (журнал), Дніпропетровськ, 1931. - № 6. - С. 15). Протягом 1919—1922 років Олександр Красносельський працює архітектором архітектурно-будівельного відділу комунгоспу Катеринославського Ревкому. Упродовж 1922—1929 — губернський архітектор Катеринославської губернії Від 1923 до 1935 року— архітектор і окружний інженер в управлінні Держтехконтролю при Катеринославському Губвиконкомі, а пізніше Окружному виконкомі Упродовж 1926—1929 — головний архітектор Дніпропетровської області. 1927-го О. Л. Красносельський обирався членом Виконкому міської Ради, а 1929 року — кандидатом у члени Виконкому. Відтоді й до 1934 року працював на посадах Інспектора з будівництва й губернського архітектора. Від 1930 року — керівник «Дніпропроєкту». З 1931-го - заступник Дніпропетровського міжрайонного інспектора з контролю за будівництвом. Помер 19 березня 1944 року в Дніпропетровську. Влітку 1978 на будинку по вулиці Короленка, 14, де жив архітектор, відкрито меморіальну дошку авторства скульптора В. Небоженка і архітектора Ю. Положія. Після смерті О. Л. Красносельського залишки його антикварної колекції в кількості 115 одиниць отримав у спадок Дніпропетровський історичний музей ім. Д. Яворницького (в його ж колекції - фрагменти особистого архіву митця). Музей час від часу проводить виставки, присвячені архітекторові і зібраним Красносельським предметам старовини. Одна з останніх виставок "Красносельський - людина, архітектор, колекціонер" відкрилася в музеї 11 квітня 2014 до 165-річчя Дніпропетровського національного історичного музею. Творчий внесокО. Л. Красносельський зробив значний внесок у формування архітектурного вигляду Катеринослава (Дніпропетровська), створивши понад 50 архітектурних проектів у місті. Також за проектами Красносельського зпоруджено будівлі в містах Рига, Тарту, Ясси, Ялта, Алупка та понад 100 будинків у Бельцях. За проектами О. Красносельського у Катеринославі були побудовані[1]:
Незадовго до революції 1917 р. написав в 1915-му р. й два літературні твори — «Буде буря» та «Казку про царівну-конституцію». В 1917-18 рр. організовує і редагує мистецький журнал «Аргонавти», який видає через місцеве видавництво «Искусство». В 1922 році вийшли в світ збірки його віршів «Семирифменный спектр» (сонети) та «Огни предвечерий». Остання зазнала нищівної критики партійної газети "Звезда". Галерея
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
