Краснозерський район

Краснозерський район
Краснозёрский район
Герб Краснозерського району Прапор Краснозерського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Новосибірська область
Утворений: в 1925 році
Населення: 30 831 чоловік
Площа: 5330 км²
Густота населення: 5,78 осіб/км²
Телефонний код: 7-38357
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: робітниче селище
Краснозерське
Влада
Голова місцевої думи: Олександр Вікторович Баєв

Краснозерський район — муніципальне утворення в Новосибірській області Росії.

Адміністративний центр — робітниче селище Краснозерське.

Географія

Район розташований на південному заході Новосибірської області. Межує з Кочковським, Доволенським, Здвінським і Карасуцьким районами Новосибірської області, на півдні з Алтайським краєм.

Територія району за даними на 2008 рік — 533 тис. га, в тому числі сільгоспугіддя — 432,3 тис. га (є найбільшим сільськогосподарським районом області) (81,1 % всієї площі)[1]. Територією району протікає річка Карасук, є великі запаси цегляної глини.

Історія

Карасуцький район був утворений 24 вересня 1924 року зі центром в с. Карасук.

10 квітня 1933 року с. Карасук було перейменоване в Краснозерське, а район — в Краснозерський

28 вересня 1937 року переданий в Алтайський край. 13 серпня 1944 року переданий в Новосибірську область.

Економіка

Економіка району представлена 8 великими і середніми промисловими підприємствами, на частку яких припадає понад 12 % загального обсягу випуску продукції, товарів і послуг району. У галузевій структурі промислового виробництва значна частка припадає на харчову промисловість (87 %). Основними промисловими підприємствами району є: ЗАТ «Краснозерський пивкомбінат ОПС», ТОВ «Краснозерський м'ясокомбінат».

Сільськогосподарським виробництвом займаються 24 акціонерних товариства, 4 сільськогосподарських кооперативи, 205 селянських (фермерських) господарств. Серед найбільш великих і успішно працюють: ЗАТ «Новомайське», яке спеціалізується на виробництві зерна і молока, і ТОВ «Рубін», яке спеціалізується на вирощуванні зерна. Широко відоме за межами району підприємство Госплемзавод ОПХ «Садовського», яке займається розведенням висококласної канадської породи герефордів, також у господарстві розвинене рибництво.

Транспорт

Протяжність автомобільних доріг — 604 км, з них з твердим покриттям — 399 км.

Населення

Чисельність населення
2002[2]2009[3]2010[4]2011[4]2012[5]2013[6]2014[7]
38 836↘37 901↘37 777↘32 387↘31 942↘31 539↘31 176
2015[8]2016[9]2017[10]2018[11]2019[12]
↘30 831↘30 530↘30 266↘29 938↘29 457
10 000
20 000
30 000
40 000
2009
2014
2019

Примітки

  1. ↑ База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 31 грудня 2009. Процитовано 5 листопада 2009.
  2. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  3. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  4. ↑ а б Новосибирская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
  5. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  6. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  7. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  8. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  9. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  10. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  11. ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2018 года и в среднем за 2017 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  12. ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2019 года и в среднем за 2018 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.