Ко́чковський райо́н — муніципальне утворення в Новосибірській області Росії .
Адміністративний центр — село Кочки .
Географія
Район розташований на півдні Новосибірської області . Межує з Краснозерським , Доволенським , Каргацьким , Чулимським і Ординським районами Новосибірської області , на півдні з Алтайським краєм . Рельєф місцевості — рівнина.
Територія району за даними на 2008 рік — 251,8 тис. га, в тому числі сільгоспугіддя — 201,9 тис. га (80,2 % всієї площі)[ 1] . Природних водойм в районі немає, за винятком річки Карасук , що протікає з північного сходу на південний захід.
Історія
Район утворений в 1925 в складі Каменського округу Сибірського краю , з 1930 року в складі Західно-Сибірського краю . В 1937 році район був включений до складу новоутвореного Алтайського краю, а 8 квітня 1939 переданий в Новосибірську область .
Економіка
Провідною галуззю економіки регіону є сільське господарство, яке представлене 7 акціонерними товариствами, одним дослідно виробничим господарством, двома державними унітарними підприємствами, 59 селянськими господарствами і малими підприємствами, 6177 особистими підсобними господарствами.
Транспорт
Протяжність автомобільних доріг — 268 км, з них з твердим покриттям — 194 км.
Населення
5000
10 000
15 000
20 000
Примітки
↑ База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області . Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 31 грудня 2009. Процитовано 5 грудня 2009 .
↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более . Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014 .
↑ Перепись населения 2010. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений (рос.) . Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 2013 .
↑ Новосибирская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года . Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014 .
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов) . Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013 .
↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года . Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014 .
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года . Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015 .
↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року . 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017 .
↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2018 года и в среднем за 2017 год (PDF) . Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области . Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018 .
↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2019 года и в среднем за 2018 год (PDF) . Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области . Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019 .