|
Коциловський Петро
Петро́ Коцило́вський (пол. Petró Kocyłówski; бл. 1845, с. Пакошівка — бл. 1920, Глинне) — заможний український селянин-землероб із Пакошівки (Лемківщина), громадсько-політичний діяч. Батько єпископа УГКЦ Йосафата (Коциловського)[1].   ЖиттєписБув сином Андрія Коциловського і його дружини Катерини Косар (Коссар). У цей час в Пакошівці жило близько 300 греко-католиків, які належали до парафії сусіднього села Ялин (Греко-католицька церква св. Георгія в Ялині збудована в 1835 році, освячена в 1842 році, сьогодні — польський римо-католицький костел). Варте уваги і незвичне було те, як у той час на Сяніччині жили люди різних обрядів разом, без серйозних конфліктів, нерідко спільно брали участь в церемоніях як греко-католицьких, так і римо-католицьких. Разом ходили на прощу, до місць відправлення культу: до костьолу і до церкви. Пізніше родина Коциловських купила маєток в с. Глинному біля Ліська, Петро Коциловський став землевласникам, статки якого дозволяли дати гідну освіту своїм дітям (Йосип в Ліську ходив до 4-класної початкової школи). Активний громадський і політичний діяч. Був обраний послом до Галицького сейму 3-го скликання у 1870 році (від IV курії округу Сянік — Риманів — Буківсько; входив до складу «Руського клубу», заступник голови «Селянського клубу»[2]). В 1912 році вибраний головою читальні «Просвіти» у Глинному, яку в селі заснували студент філософії Лев Марков і студент-медик Львівського Університету Юрій Маковський (* 1890, Веремінь — Лучки — † 1963, недалеко від Баффало, в містечку Ланкастер, США). При читальні було зорганізовано курс неписьменних. Родина Коциловських мала 2-х синів і 2 доньки.
В Пакошівці Коциловські залишили ще одну пам'ятку — каплицю, збудовану за сприяння Петра Коциловського, яка збережена донині, стоїть недалеко від батьківського дому Коциловських. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
