Котяча акула дрібноплямиста

? Котяча акула дрібноплямиста
Котяча акула дрібноплямиста
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes) Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii) Надряд: Акули (Selachimorpha) Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes) Родина: Котячі акули (Scyliorhinidae) Рід: Котяча акула (Scyliorhinus) Вид: Котяча акула дрібноплямиста
Біноміальна назва
Scyliorhinus canicula Linnaeus, 1758
Поширення дрібноплямистої котячої акули
Синоніми
Scyliorhinus caniculus Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Scyliorhinus canicula Віківиди: Scyliorhinus canicula ITIS: 160065 МСОП: 161307554 NCBI: 7830

Котяча акула дрібноплямиста (Scyliorhinus canicula) — вид акул з роду Котяча акула родини Котячі акули.

Опис

Ця акула зазвичай не перевищує 60 см в довжину, але іноді попадаються і більші екземпляри довжиною до 1 м й вагою до 5 кг. Голова й тулуб клиноподібні. Очі великі. Хвостовий плавець довгий і низький, нижня його лопать малорозвинена, спинні плавці розташовані у задній частині тіла, початок першого спинного плавця розташований позаду основи черевного. Перший спинний плавець більший за другий. Ніздрі прикриті широкими клапанами, які розділені вузьким проміжком, внутрішній носовий клапан із зовнішнього краю ніздрі загострений. Шкіра груба з невеликою й твердою лускою на кшталт наждака. Має 5 зябер, що розташовані досить низько й малопомітні.

Спосіб життя

Вона живе поблизу дна на малих глибинах прибережної зони і живиться переважно бентичними безхребетними — ракоподібними, молюсками, червами, найменше — рибою.

Яйце дрібноплямистої котячої акули

Статева зрілість настає при довжині 45—50 см. Самиця відкладає від 2 до 20 яєць, укладених у тверду капсулу, на кутах якої є довгі рогові нитки. З їх допомогою яйце прикріплюється до ґрунту. Розвиток ембріона триває 5—11 місяців.

Ця котяча акула має їстівне м'ясо і подекуди використовується місцевим рибальством.

Поширення

Досить звичайна біля атлантичних берегів Європи (на півночі доходить до Норвегії та Північної Африки). Вона трапляється також в Середземному і Мармуровому морях, звідки може заходити і в Чорне море.

Джерела

• Leonard Compagno, Marc Dando, Sarah Fowler: Sharks of the World. Princeton Field Guides, Princeton University Press, Princeton und Oxford 2005; Seite 247. ISBN 978-0-691-12072-0